Єдиний податок

Платники єдиного податку. Умови застосування спрощеної системи оподаткування

Єдиний податок (спрощена система оподаткування, обліку та звітності) – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в певному порядку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку (ЄП) у відповідному порядку. Групи платників єдиного податку та умови перебування у кожній з чотирьох груп наведено у Таблиці.

Порушення умов перебування на ЄП

1. Перевищення дозволеного обсягу доходу платниками єдиного податку першої – третьої групи:

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу. Перехід здійснюється з 1 числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

2. Перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, зобов’язує єдинника перейти на загальну систему оподаткування (пп.6 пп.298.2.3 ст.298 ПКУ).

3. Здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (пп.7 пп.298.2.3 ст.298 ПКУ).

4. Єдинник зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування у разі:, як:

5. Юридичні особи – єдинники 4 групи, у яких в податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сплачують податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах (пп.298.8.4 ст.298 ПКУ). Зазначена вимога не виконується, якщо така частка не перевищує 75% у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році.

6. Платники єдиного податку 4 групи (фізичні особи - підприємці), які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених пп.«б» пп.4 п.291.4 ст.291 ПКУ, зобов'язані сплатити у поточному році податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25% річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на 4 групі платників ЄП, та з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3 групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування. Заява про такий перехід подається таким платником податку не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому не забезпечено дотримання сукупності умов (критеріїв).

Добровільна зміна групи платника ЄП

Існує можливість добровільної зміни групи єдинниками першої – третьої груп згідно з пп.298.1.5 ст.298 ПКУ за умови:

При цьому у єдинників третьої групи, які є платниками ПДВ, анулюється реєстрація платника ПДВ у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ними першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу ЄП.

Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти до іншої групи або відмовитися від спрощеної системи оподаткування згідно з пп.298.8.7 ст.298 ПКУ.

Ставка єдиного податку

Фіксовані ставки ЄП встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць. Фіксовані ставки ЄП для платників 1 групи встановлюються у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, 2 групи – у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, ставки ЄП для платників 3 групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Для платників ЄП 4 групи розмір ставок податку встановлюється з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду та залежить від категорії (типу) земель, їх розташування, у відсотках бази оподаткування (п.293.9 ст.293 ПКУ). (див. Таблицю).

Пільги для єдинників

Згідно з п.297.1 ст.297 ПКУ платники ЄП звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з низки податків і зборів. Види податків та зборів від сплати яких звільняються платники ЄП, наведено у Таблиці. В ній також наведено податки та збори, які єдинники сплачують разом з ЄП відповідно до п.297.2-297.3 ст.297 ПКУ.

Доходи єдинників 1-3 групи

Дохід платників ЄП 1 – 3 групи визначається на підставі даних обліку, який здійснюється відповідно до ст.296 ПКУ.

При цьому, фізичні особи - підприємці:

Юридичні особи – платники ЄП (групи 3) ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з урахуванням положень п.44.2 та пп.44.3 ст.44 ПКУ.

Порядок визначення доходів платниками ЄП 1-3 груп та їх склад встановлено ст.292 ПКУ (див. Таблицю).

 

Не включаються до доходу платників ЄП 1-3 групи (п.292.1 та п.292.11 ст.292 ПКУ):

  1. Суми ПДВ.
  2. Суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника ЄП.
  3. Суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
  4. Суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
  5. Кредити.
  6. Суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.
  7. Суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця.
  8. Суми ПДВ, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
  9. Суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника ЄП до статутного капіталу такого платника.
  10. Суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми ЄСВ, що повертаються платнику ЄП з бюджетів або державних цільових фондів.
  11. Дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ.
  12. Вартість безоплатно наданих (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я, за умови, якщо такі товари:
  13. У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п.293.5 ст.293 ПКУ (тобто у подвійному розмірі).

  14. Суми коштів та вартість майна, отриманих платником податку - юридичною особою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання.
  15. У разі нецільового використання наданого бюджетного гранту платник податку - юридична особа зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п.293.5 ст.293 ПКУ.

Об’єкт та база оподаткування для єдинників 4 групи

Об'єктом оподаткування для платників ЄП 4 групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п.2921.1 ст.2921 ПКУ). Базою оподаткування ЄП є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації1, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (розділ XII ПКУ). Якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в АР Крим або області.

1 Враховуючи норму п.9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до якої індекс споживчих цін за 2017 - 2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100%, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) становить за період з 2017 по 2023 рік – 1,0.

Для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) базою оподаткування податком для платників ЄП є нормативна грошова оцінка ріллі в АР Крим або області з урахуванням згаданого коефіцієнта індексації, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (п.2921.2 ст.2921 ПКУ).

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, згідно з п.289.2 ст.289 ПКУ розраховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за формулою:

Кi = І ÷ 100,

де І – індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Порядок нарахування ЄП для єдинників 4 групи

Платники ЄП 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, за формою затвердженою наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. № 578 (п.295.9 ст.295 ПКУ).

Доходи платників ЄП 4 групи (сільськогосподарських товаровиробників)

Дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, включає, згідно з пп.298.8.3 ст.298 ПКУ, доходи, отримані від:

Сплата зобов’язання з єдиного податку

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється до органів ДПС за місцем податкової адреси (п.295.4 ст.295 ПКУ):

Порядок обчислення та сплати єдиного податку платниками 4 групи визначено пп.295.9.1 та пп.295.9.2 ст.295 ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п.57.1 ст.57 ПКУ).

Відповідальність

Згідно з ст.300 ПКУ платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Види порушень та відповідальність за їх вчинення наведено у таблиці.

Перелік видів діяльності заборонених для здійснення єдинниками

Не можуть бути платниками ЄП 1–3 груп:

Не можуть бути платниками ЄП 4 групи:

Перелік побутових послуг населенню, які надають платники ЄП 1 та 2 груп, для цілей спрощеної системи оподаткування

Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

  1. Виготовлення взуття за індивідуальним замовленням.
  2. Послуги з ремонту взуття.
  3. Виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням.
  4. Виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням.
  5. Виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням.
  6. Виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням.
  7. Виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням.
  8. Виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням.
  9. Додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням.
  10. Послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів.
  11. Виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням.
  12. Послуги з ремонту трикотажних виробів.
  13. Виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням.
  14. Послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів.
  15. Виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням.
  16. Послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів.
  17. Виготовлення меблів за індивідуальним замовленням.
  18. Послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів.
  19. Виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням.
  20. Технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням.
  21. Послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури.
  22. Послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів.
  23. Послуги з ремонту годинників.
  24. Послуги з ремонту велосипедів.
  25. Послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів.
  26. Виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням.
  27. Послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів.
  28. Виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням.
  29. Послуги з ремонту ювелірних виробів.
  30. Прокат речей особистого користування та побутових товарів.
  31. Послуги з виконання фоторобіт.
  32. Послуги з оброблення плівок.
  33. Послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів.
  34. Послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів.
  35. Вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням.
  36. Послуги перукарень.
  37. Ритуальні послуги.
  38. Послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством.
  39. Послуги домашньої прислуги.
  40. Послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.