Фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками ЄСВ не тільки за найманих працівників, але і безпосередньо «за себе». До того ж платниками ЄСВ є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (п.4, 5, 51 ч.1 ст.4 Закону № 2464).
Нарахування ЄСВ здійснюється у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ (п.2, 3 ч.1 ст.7 Закону № 2464).
Фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільняються від сплати єдиного внеску «за себе», якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (ч.4 ст.4 Закону № 2464).
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (ч.5 ст.4 Закону № 2464).
Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які прова-дять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше міні-мального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімально-го страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, вста-новленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (ч.6 ст.4 Закону № 2464).
Мінімальний страховий внесок – сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати та розміру ЄСВ, встановленому законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.5 ч.1 ст.1 Закону № 2464).
Нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, тобто максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄСВ (ч.3 ст.7 Закону № 2464).
Застосування максимальної величини при нарахуванні ЄСВ на суми допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць (пп.2 п.2 р.IV Інструкції № 449).