Показники кількості працівників на підприємстві

Облікова кількість штатних працівників

Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день. До облікової кількості штатних працівників включаються:

• усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше;
• власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві. Водночас, до облікової кількості включаються штатні працівники, які:
• фактично з’явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою;
• прийняті на роботу з випробувальним терміном;
• прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень;
• перебувають у службових відрядженнях;
• надомники;
• прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні;
• працюють за межами підприємства;
• направлені для виконання робіт вахтовим методом;
• прийняті на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості;
• є іноземними громадянами, якщо вони оформлені згідно з національним законодавством та одержують заробітну плату;
• є студентами денних відділень навчальних закладів, аспіранти, а також учні професіонально-технічних навчальних закладів, з якими укладені трудові договори;
• тимчасово відсутні з причин:
• 1) не з’явились на роботу через хворобу (протягом всього періоду захворювання до повернення на работу відповідно до листків непрацездатності або до вибуття через інвалідність);
• 2) у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків;
• 3) тимчасово переведені на роботу на інше підприємство;
• 4) направлені з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації або оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства або за кордон;
• 5) перебувають у відпустках у зв’язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або які не з’явилися на роботу в надані їм додаткові вільні дні;
• 6) перебувають у щорічних основних або додаткових, творчих відпустках, що надані відповідно до законодавства, колективного або трудового договору;
• 7) перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством;
• 8) перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами;
• 9) перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку;
• 10) мають вихідний день згідно з графіком роботи підприємства;
• 11) одержали день відпочинку за роботу у вихідні та святкові і неробочі дні;
• 12) беруть участь у страйках;
• 13) здійснили прогули;
• 14) відсторонені від виконання повноважень;
• 15) перебувають під слідством до рішення суду.

Не включаються до облікової кількості штатних працівників:

• особи, прийняті на роботу за сумісництвом (зовнішні сумісники);
• особи, залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами;
• особи, переведені з інших підприємств;
• учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві згідно з договорами про надання робочих місць для зазначених цілей;
• особи, направлені підприємствами для навчання у навчальних закладах з відривом від виробництва і одержують за рахунок коштів цих підприємств тільки стипендію;
• особи, які навчаютья за рахунок коштів, передбачених у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які будуть вводитися в дію;
• працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження администрації.

Середньооблікова кількість штатних працівників

Середньооблікова кількість штатних працівників визначається не на дату, а за конкретний період (місяць, квартал, з початку року, рік). Розраховується:

• за місяць шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого – по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця;
• за квартал (півріччя, 9 місяців, рік) шляхом ділення суми показників за місяці, що увійшли в обчислюваний період, на кількість місяців.

Зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.

Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день.

При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників враховуються всі категорії працівників облікового складу, крім працівників, які перебувають:

• у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами;
• у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку.

Середня кількість працівників

Середня кількість працівників визначається за період (місяць, квартал, з початку року, рік) як сума наступних показників:

• середньооблікової кількості штатних працівників;
• середньої кількості зовнішніх сумісників;
• середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.

При цьому, працівники двох останніх категорій ураховуються як цілі одиниці, незалежно від тривалості робочого часу протягом усього терміну дії договору.

Середня кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості

В еквівалент повної зайнятості перераховується весь персонал, який залучався до роботи у звітному періоді. Він включає як штатних працівників підприємства, так і тих, які не перебувають в обліковому складі та залучені до роботи згідно з договорами і мають нарахування на фонд оплати праці.

Кількість штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості визначається у такому порядку. За кожною категорією штатних працівників, для яких встановлено робочий тиждень різної тривалості, визначається загальна кількість людино-годин рабочого часу (відпрацьованого та невідпрацьованого), за який була нарахована заробітна плата. Загальна кількість людино-годин, за які була нарахована заробітна плата за кожною категорією працівників, ділиться на табельний фонд робочого часу, визначений з урахуванням тривалості робочого тижня, встановленної на підприємстві згідно з законодавством або колективним договором.

До кількості оплачених людино-годин ураховуються людино-години, за які працівникам здійснено нарахування з фонду оплати праці:

• відпрацьований час;
• час відпусток (основні, додаткові, у тому числі у зв’язку з навчанням, творчі відпустки) в частині, що припадає на робочі дні звітного місяця;
• час відсутності працівників у зв’язку з навчанням, виконанням державних або громадських обов’язків, простоїв та інших неявок, які оплачуються згідно з чинним законодавством.

При обчисленні середньої кількості штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості не враховується час, відпрацьований понаднормово.

До оплаченого часу не включаються неоплачені неявки та втрати робочого часу:

• відпустки без збереження заробітної плати;
• невідпрацьований час у зв’язку з роботою працівників у режимі неповного робочого дня (тижня);
• період тимчасової непрацездатності;
• прогули та інші втрати робочого часу.

Кількість надомників в еквіваленті повної зайнятості визначається окремо шляхом ділення фактично нарахованих за звітний місяць цим працівникам коштів на оплату праці на середньомісячну заробітну плату одного штатного працівника (за цей самий місяць).

До середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості включається також перерахована кількість працівників, які не перебувають в обліковому складі (штаті) підприємства та залучені до роботи на підприємстві.

Зовнішні сумісники враховуються в еквіваленті повної зайнятості пропорційно оплаченому часу.

Працівники, які виконували роботу згідно з цивільно-правовими договорами (крім громадян-підприємців), ураховуються за кожний календарний день як цілі одиниці протягом усього терміну дії договору, отримана сума ділиться на кількість календарних днів у звітному періоді.

Працівники, які згідно з договорами між суб’єктами господарювання переведені на роботу на інші підприємства, включаються до середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості за місцем фактичного нарахування їм заробітної плати. Їх кількість в еквіваленті повної зайнятості розраховується аналогічно кількості працівників, які виконували роботу згідно з цивільно-правовими договорами.

Кількість учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів, що проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві, в еквіваленті повної зайнятості визначається шляхом ділення фактично нарахованих за звітний місяць цим працівникам коштів на оплату праці на середньомісячну заробітну плату одного штатного працівника (за цей самий місяць).

Інші категорії осіб, які не перебувають в обліковому складі підприємства і не перераховані вище, до розрахунку кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості не включаються.

Наведемо приклад розрахунку середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості.

На підприємстві в лютому 2021 року обліковувалося 65 працівників, з яких:

• для 59 працівників встановлено 40-годинний робочий тиждень (норма тривалості робочого часу становить 160 годин);
• для 6 працівників встановлено 36-годинний робочий тиждень (норма тривалості робочого часу становить 144 години).

Кількість календарних днів у лютому – 28, робочих – 20.

1. Розрахуємо кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості для категорії штатних працівників, яким встановлено 40-годинний робочий тиждень.

Норма тривалості робочого часу (за лютий) склала 160 годин.

Оплачений робочий час – 9340 (50 × 160 + 5 х (160 + 4) + 1 × 120 + 1 х 80 + 2 × 160)) людино-годин, зокрема понаднормово – 20 (5 × 4) людино-годин.

Оплачений робочий час для розрахунку кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості визначається за формулою:

Відповідно до умов прикладу, цей показник становить 9320 (9340 - 20) людино-годин.

Далі визначаємо середню кількість штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості за формулою:

Отже, середня кількість штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості становить:

2. Розрахуємо кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості для категорії штатних працівників, для яких встановлено 36-годинний робочий тиждень:

Норма тривалості робочого часу (за лютий) – 144 години.

Оплачений робочий час складає 864 (6 × 144) людино-години.

Оплачений робочий час для розрахунку кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості визначається за формулою:

Відповідно до умов прикладу, цей показник становить 864 людино-годин.

Далі визначаємо середню кількість штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості за формулою:

Отже, даний показник становить 864 ÷ 144 = 6 осіб.

3. Визначимо середню кількість працівників за цивільно-правовими угодами, в еквіваленті повної зайнятості:

Кількість днів дії договору – 20 календарних днів;

Кількість осіб, які працювали за цивільно-правовими угодами – 3;

Кількість календарних днів у лютому – 28 днів.

Середня кількість працівників за цивільно-правовими (ЦП) угодами розраховується за формулою:

Відповідно до умов прикладу середня кількість працівників за цивільно-правовим договорам склала ≈ 2 особи ((20 календарних днів × 3 особи) ÷ (28 день)).

4. Середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості складає 66 (58 + 6 + 2) осіб.

Результати проведених розрахунків для наочності зведемо у таблицю.

Таблиця. Визначення кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості