Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (як передбачено частиною першою ст.50 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII (КЗпП)). Підприємства та організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу.
Єдина норма тривалості робочого часу на рік не встановлена законодавством. Ця норма може відрізнятися залежно від того, який робочий тиждень встановлено на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, які дні є вихідними. Тому норму тривалості робочого часу на рік роботодавці мають розраховувати самостійно виходячи з режиму роботи, який впроваджено на підприємстві, з дотриманням вимог ст.50 – 53, ст.67 та ст.73 КЗпП.
Згідно зі ст.73 КЗпП на підприємствах робота не провадиться в святкові та неробочі дні1:
1 Звертаємо увагу, що перелік святкових і неробочих днів наведено відповідно до чинної редакції ст.73 КЗпП, яка зазнавала неодноразових змін останнім часом. Зокрема, Законом України від 29.05.2023 р. № 3107-IX «Про День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років», який набрав чинності 15.06.2023 р., із зазначеного переліку виключено 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та додано 8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. До того ж Законом України від 14.07.2023 р. № 3258-IX «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України», який набрав чинності 30.07.2023 р., із зазначеного переліку виключено 7 січня (Різдво Христове) і перенесено з 28 на 15 липня День Української Державності та з 14 на 1 жовтня – День захисників і захисниць України.
Слід мати на увазі, що відповідно до ст.53 КЗпП напередодні зазначених святкових і неробочих днів, тривалість роботи працівників підприємств (крім працівників, яким установлено скорочену тривалість робочого часу згідно зі ст.51 КЗпП), скорочується на одну годину, як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. До того ж при шестиденному робочому тижні напередодні вихідних днів тривалість роботи не може перевищувати 5 годин.
Згідно з частиною третьою ст.67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого дня.
Відповідно до частини першої ст.51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
До того ж законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). Також скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій для працівників, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі.
Згідно з частиною шостою ст.69 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (ГКУ) підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.
У таблиці наведено приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2021 рік для п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів (з листа Мінекономіки України від 12.08.2020 р. № 3501-06/219 (див. також коментар до роз’яснення Мінекономіки України)).
У таблиці наведено приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2022 рік для п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів (із інформаційного повідомлення Мінекономіки України від 19.08.2021 р. (див. коментар до цього повідомлення).
Наразі відсутні будь-які роз’яснення Мінекономіки України щодо норми тривалості робочого часу на 2023 рік. Враховуючи це, наведемо приклад розрахунку цих норм на поточний рік для п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, з огляду на роз’яснення попередніх років (наприклад, див. лист Мінекономіки України від 12.08.2020 р. № 3501-06/219). Проте, певні обмеження у зв’язку з дією воєнного стану в Україні, який введено Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджено Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX), не оминули і питання тривалості робочого часу. Зокрема, слід враховувати норми ст.6 Закону України від 15.03.2022 р. № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до якої в період дії воєнного стану не застосовуються норми ст.53, частини першої ст.65, частин третьої – п’ятої ст.67, ст.71, 73, 781 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.
Наразі відсутні будь-які роз’яснення Мінекономіки України щодо норми тривалості робочого часу на 2024 рік. Враховуючи це, наведемо приклад розрахунку цих норм на поточний рік для п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, з огляду на роз’яснення попередніх років (наприклад, див. лист Мінекономіки України від 12.08.2020 р. № 3501-06/219). У зв’язку з дією воєнного стану в Україні, який введено Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджено Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX), продовжують діяти певні обмеження в питанні визначення тривалості робочого часу. Зокрема, слід враховувати норми ст.6 Закону України від 15.03.2022 р. № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до якої в період дії воєнного стану не застосовуються норми ст.53, частини першої ст.65, частин третьої – п’ятої ст.67, ст.71, 73, 781 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII. Тобто фактично на період воєнного стану скасовано святкові і неробочі дні, перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого дня у разі, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем та ін. З урахування цього норми тривалості робочого часу будуть дещо відрізнятися від наведених в таблиці, що необхідно враховувати в роботі.
Наразі відсутні будь-які роз’яснення Мінекономіки України щодо норми тривалості робочого часу на 2025 рік. Враховуючи це, наведемо приклад розрахунку цих норм на поточний рік для п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, з огляду на роз’яснення попередніх років (наприклад, див. лист Мінекономіки України від 12.08.2020 р. № 3501-06/219). У зв’язку з дією воєнного стану в Україні, який введено Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджено Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX), продовжують діяти певні обмеження в питанні визначення тривалості робочого часу. Зокрема, слід враховувати норми ст.6 Закону України від 15.03.2022 р. № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до якої в період дії воєнного стану не застосовуються норми ст.53, частини першої ст.65, частин третьої – п’ятої ст.67, ст.71, 73, 781 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII. Тобто фактично на період воєнного стану скасовано святкові і неробочі дні, перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого дня у разі, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем та ін. З урахування цього норми тривалості робочого часу будуть дещо відрізнятися від наведених в таблиці, що необхідно враховувати в роботі.