Документ
Коментар
Мінекономіки України у листі від 24.11.2020 р. № 3304-04/69987-06 (далі – Лист № 69987) на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель у зв’зку з набранням чинності Законом України від 19.09.2019 р. № 114-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» та введенням його в дію з 19.04.2020 р. роз’яснило найбільш актуальні питання, пов’язані з договорами про закупівлю.
Згідно з п.6 частини першої ст.1 Закону № 9221 договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
1 Закон України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі».
Договір має відповідати вимогам норм ЦКУ2 та ГКУ3 (частина перша ст.41 Закону № 922).
2 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
3 Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта ст.41 Закону № 922).
У разі, якщо фізична або юридична особа, яка має намір подати тендерну пропозицію, не погоджується з вимогами тендерної документації або має пропозиції про внесення змін до тендерної документації, у тому числі до проекту договору про закупівлю, така особа може звернутись до замовника щодо внесення змін до тендерної документації, або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження відповідно до вимог Закону № 922, або звернутись до суду, ураховуючи ст.124 Конституції України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР.
Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, встановленої для подання тендерних пропозицій (частина восьма ст.18 Закону № 922).
Частиною першою ст.629 ЦКУ встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої ст.651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розділом V ГКУ встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої ст.216 ГКУ учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГКУ, іншими законами та договором.
Оскільки проект договору складається замовником самостійно під час розроблення тендерної документації, замовникам слід ураховувати можливість застосування господарських санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, керуючись при цьому принципами здійснення закупівель, зокрема такими як максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням, та передбачати відповідні умови їх застосування у проекті договору про закупівлю.
Законом № 922 встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною п’ятою ст.41 Закону № 922.
Зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною п’ятою ст.41 Закону № 922, може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю (щодо випадків зміни істотних умов договору про закупівлю детально викладено у додатку до Листа № 69987).
Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом № 922 та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі. Кожен з цих випадків застосовується у залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін у договір про закупівлю.
У листі звернено увагу, що внесення змін до договору про закупівлю в частині істотних умов можливе також за наявності однієї або кількох підстав, визначених частиною п’ятою ст.41 Закону № 922. Однак обгрунтування та документальне підтвердження здійснюється сторонами окремо щодо кожного випадку.