Документ

Постанова Верховного Суду від 23.11.2020 р. у справі № 809/984/18, адміністративне провадження № К/9901/373/19

Коментар

Верховний Суд України виніс Постанову¹ від 23.11.2020 р. у справі № 809/984/18 (адміністративне провадження № К/9901/373/19) за касаційною скаргою підприємства на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 року щодо відмови митного органу у задоволенні заяви про надання дозволу на внесення змін до митної декларації.

¹ Див. в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93149559?fbclid=IwAR2BdKtBK_cCL053j0OvFdll1j8LVLQtIDYRYbiEhvEkFDYma4ghdU1UqtE.

Суть спору полягала в наступному.

Після подання митної декларації та митного оформлення товару підприємством (позивачем) самостійно встановлено помилкове віднесення товару до класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД, що спричинило невірне застосування ставки мита щодо декларованого товару. Для усунення цієї помилки підприємством (позивачем) разом з його брокером звернулись до митниці з листом - заявою з проханням надати дозвіл на внесення змін до митної декларації.

У разі прийняття заяви та надання дозволу на внесення змін до митної декларації у декларанта виникала переплата митних платежів. Тому митниця відмовила декларанту з мотивів, що це призведе до зменшення митних платежів, вказуючи на те, що у цьому випадку у декларанта нема підстав на внесення змін до декларації, хоча й не заперечувала факт існування помилки, на яку вказував декларант.

Підприємство (позивач) вважало дії митниці безпідставними, тому звернулося до суду.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволені позовних вимог, підтримавши позицію митниці, вказуючи на те, що внесення змін до митної декларації після завершення митного оформлення можливо лише на підставах, зазначених у п.37 Положення № 450², а заявлені позивачем зміни у митній декларації стосуються числових значень, а саме класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД, що, відповідно, призводить до зміни ставок ввізного мита, які у разі внесення змін необхідно перерахувати, відтак зазначені підприємством відомості не є підставою для внесення змін до митної декларації.

² Положення про митні декларації, затверджене постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450.

Але Верховний суд визнав висновки судів перших інстанцій помилковими та задовольнив касаційну скаргу підприємства (позивача), вказуючи на наступне.

До моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів є протиправною. Вирішення питання перерахунку митних платежів є наслідком наявності або відсутності підстав для внесення таких змін. Відтак, при отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації, митний орган може відмовити у внесені таких змін лише у разі відсутності законних підстав для їх внесення. Приписи п.37 Положення 450 не суперечать нормам ст.269 МКУ³, а визначають лише порядок внесення таких змін, в тому числі у разі необхідності повернення декларанту митних платежів.

³ Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

На цій підставі Верховний суд задовольнив касаційну скаргу підприємства, скасував рішення судів перших інстанцій та зобов’язав митницю повторно розглянути заяву підприємства про надання дозволу на внесення змін до митної декларації.