Документ

Наказ Мінфіну України від 06.04.2021 р. № 200 «Про деякі питання забезпечення сплати митного боргу в режимі спільного транзиту»

Коментар

Мінфін України наказом від 06.04.2021 р. № 200 (Наказ № 200) затвердив:

• Порядок забезпечення сплати митного боргу в режимі спільного транзиту (Порядок № 200);
• форму загальної фінансової гарантії;
• форму індивідуальної гарантії у формі документа фінансового гаранта;
• форму сертифіката загальної фінансової гарантії;
• форму сертифіката звільнення від гарантії.

Нагадаємо, що відповідно до ст.27 Закону № 78¹ індивідуальна гарантія у формі грошової застави застосовується шляхом внесення коштів на рахунки, відкриті на ім'я митних органів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, або в уповноваженому банку.

¹ Закон України від 12.09.2019 р. № 78-IX «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи».

Внесення грошової застави здійснюється в національній валюті України (внесення грошової застави в іноземній валюті здійснюється відповідно до частини другої ст.313 МКУ²). Відсотки на суму грошової застави не нараховуються.

² Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

Кошти, внесені як індивідуальна гарантія у формі грошової застави:

• підлягають вивільненню відповідно до вимог ст.24 Закону № 78;
• після їх вивільнення можуть бути використані для сплати митного боргу або як інша індивідуальна гарантія у формі грошової застави, або для сплати митних платежів за іншим зобов'язанням особи перед митними органами, або повернені особі, яка їх вносила;
• що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про їх використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, у 30-денний строк підлягають поверненню особі, яка їх вносила, а в разі неможливості такого повернення перераховуються до державного бюджету.

Внесення коштів як індивідуальної гарантії у формі грошової застави, їх вивільнення, повернення та перерахування до державного бюджету здійснюються відповідно до Порядку № 898³ та Порядку № 643⁴ (п.3 розділу І Порядку № 200).

³ Порядок обліку та перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затверджений наказом Мінфіну України від 01.11.2017 р. № 898, у редакції наказу Мінфіну України від 25.10.2019 р. № 454.

⁴ Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Мінфіну України від 18.07.2017 р. № 643, у редакції наказу Мінфіну України від 25.10.2019 р. № 454.

До приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту фінансові гарантії, видані для забезпечення сплати митного боргу, є чинними виключно на митній території України (п.4 розділу І Порядку № 200).

Фінансові гарантії надаються митним органам щодо будь-яких товарів, які поміщуються в режим спільного транзиту, за винятком товарів та транспортних засобів комерційного призначення, визначених ст.20 Закону № 78 (п.5 розділу І Порядку № 200).

Вид і форму фінансової гарантії суб'єкт режиму обирає самостійно відповідно до видів і форм фінансових гарантій, визначених ст.19 Закону № 78 (п.6 розділу І Порядку № 200).

Для поміщення товарів у режим спільного транзиту за однією митною декларацією окремого типу застосовується один із видів фінансових гарантій забезпечення сплати митного боргу, крім випадків, передбачених Законом № 78 та Порядком № 200 (п.7 розділу І Порядку № 200).

Розмір індивідуальної гарантії, необхідної для розміщення товарів у режим спільного транзиту, а також розмір частини базової суми загальної фінансової гарантії або звільнення від гарантії, що підлягає резервуванню для поміщення товарів у режим спільного транзиту, визначається виходячи з суми митного боргу, що може виникнути щодо товарів, які поміщуються в режим спільного транзиту (п.9 розділу І Порядку № 200).

Розрахунок суми митного боргу здійснюється відповідно до розділу II Порядку № 200.

Так, відповідно до п.1 – 3 розділу ІІ Порядку № 200 сума митного боргу визначається виходячи з суми митних платежів, що підлягають сплаті при випуску таких товарів для вільного обігу на митній території України. При цьому розрахунок здійснюється виходячи з найбільших ставок податків та мита для товарів, що класифікуються в одній товарній підпозиції згідно з УКТ ЗЕД, з урахуванням особливостей, визначених у п.4 – 7 розділу ІІ Порядку № 200. Пільги та преференції в оподаткуванні, встановлені законодавством для операцій з ввезення товарів на митну територію України, при цьому не враховуються.

Скасування реєстрації та відкликання фінансових гарантій здійснюються в порядку, встановленому ст.22-23 Закону № 78, з урахуванням особливостей, встановлених главами 4-5 розділу III Порядку № 200 (п.11 розділу І Порядку № 200).

Вивільнення індивідуальних гарантій, базової суми загальної фінансової гарантії або звільнення від гарантії здійснюється в порядку, встановленому ст.24 Закону № 78, з урахуванням особливостей, встановлених главою 6 розділу III та главою 4 розділу IV Порядку № 200 (п.12 розділу І Порядку № 200).

Інформаційна взаємодія між фінансовими гарантами, суб'єктами режиму та митними органами здійснюється в порядку, встановленому ст.25 Закону № 78 (п.13 розділу І Порядку № 200).

Наказ № 200 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (п.4 Наказу № 200)⁵.

⁵ На дату виходу огляду законодавства Наказ № 200 офіційно не опубліковано.