Документ

Закон України від 19.03.2021 р. № 1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості»

Коментар

Верховна Рада України прийняла Закон України від 19.03.2021 р. № 1349-IX, яким внесла зміни до:

• Закону України від 20.05.99 р. № 679-XIV «Про Національний банк України»;
• Закону України від 07.12.2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»;
• Закону України від 12.07.2001 р. № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (Закон № 2664);
• Закону України від 15.11.2016 р. № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (Закон № 1734).

Основні зміни стосуються безпосередньо норм Закону № 1734. Зупинимося докладніше на нових вимогах до колекторських компаній.

Новими термінами доповнено частину першу ст.1 Закону № 1734, зокрема, договір про споживчий кредит, новий кредитор, колекторська компанія та реєстр колекторських компаній.

У новій редакції викладено ст.18 Закону № 1734, якою регулюється відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит. Відповідно до частини першої цієї статті відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства¹ з урахуванням особливостей, встановлених Закону № 1734. Положення цієї статті застосовуються до всіх подальших відступлень права вимоги за договором про споживчий кредит, які здійснюються новим кредитором (частина четверта ст.18 Закону № 1734).

¹ Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон № 1734 доповнено новим розділом ІІІ «Врегулювання простроченої заборгованності». Зокрема, ст.22 Закону № 1734 визначено процедуру набуття статусу колекторської компанії, згідно до якої юридична особа, яка має намір набути статус колекторської компанії (крім небанківської фінансової установи), має подати до НБУ заяву про включення до реєстру колекторських компаній, а також документи за переліком, наведеним у частині першій ст.22 Закону № 1734. Крім цього НБУ має право вимагати додаткові документи та пояснення, що є необхідними для встановлення достовірності наданих відомостей.

За результатами розгляду документів заявника НБУ приймає рішення про включення заявника до реєстру колекторських компаній або про відмову у включенні протягом 30 робочих днів з дня подання повного пакета документів (частиня третя ст.22 Закону № 1734).

Перелік причин, з яких НБУ має право відмовити заявнику у наданні статусу колекторської компанії, наведено у частині четвертій ст.22 Закону № 1734.

Статтею 22 Закону № 1734 передбачено також окремі умови набуття статусу колекторської компаніі для небанківської фінансової установи, що має право надавати фінансові послуги з факторингу та/або надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

Заявник набуває статусу колекторської компанії та право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості з дня включення відомостей про нього до реєстру колекторських компаній (частина п’ята ст.22 Закону № 1734).

Права та обов’язки кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії при врегулюванні простроченої заборгованості визначено ст.23 Закону № 1734.

Статтями 25 - 27 Закону № 1734 визначено вимоги щодо взаємодії із споживачами та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки), а також правила нагляду за ними НБУ.

Зокрема, встановлено, що під час першої взаємодії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами, у рамках врегулювання простроченої заборгованості кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія зобов’язані повідомити йому всю загальну інформацію, перелік якої наведено у частині другій ст.25 Закону № 1734.

Крім цього, забороняються неетичні методи поведінки: введення в оману про наслідки невиконання зобов’язань, погрози, шантаж, вимоги від близьких осіб взяти на себе зобов’язання. Також закон забороняє збирати та обробляти персональну інформацію, зокрема, щодо графіка роботи, стану здоров’я, місця відпочинку тощо (частина четверта та п’ята ст.25 Закону № 1734).

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), НБУ має право застосувати заходи впливу, адекватні вчиненому порушенню, відповідно до частини першої ст.28 Закону № 1734.

Звертаємо увагу, що Законом № 1349 внесено зміни до ст.41¹ Закону № 2664, якими запроваджено нові штрафи, зокрема, за порушення встановлених законодавством вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) розмір штрафу складає від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення НБУ про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу набирає чинності з робочого дня, наступного за днем прийняття такого рішення. Будь-яке рішення НБУ про застосування заходу впливу може бути оскаржене в судовому порядку, але таке оскарження не зупиняє його виконання (частина дрга та третя ст.28 Закону № 1734).

При цьому також встановлено, що кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія несуть перед споживачем відповідальність за завдану їхніми неправомірними діями шкоду у порядку, встановленому законом (частина четверта ст.28 Закону № 1734).

Закон № 1349 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності, тобто 14 липня 2021 року з урахуванням особливостей, визначених п.1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1349².

² Закон № 1349 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 13.04.2021 р. № 69.