Документ
Коментар
Мінекономіки України у листі від 28.04.2021 р. № 4712-06/25508-07 нагадало, що жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною та працює на умовах неповного робочого часу, має право на щорічну відпустку.
Також фахівці Мінекономіки України зазначили, що жінка може на свій розсуд у будь-який час припинити відпустку по догляду за дитиною, а потім знову піти в таку відпустку або, перебуваючи у такій відпустці, приступити до роботи на умовах неповного робочого часу.
Цей висновок ґрунтується на вимогах частини четвертої ст.18 Закону № 5041, відповідно до якої за бажанням жінки або інших осіб (батька дитини, баби, діда чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, або особи, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одного із прийомних батьків чи батьків-вихователів), у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
1 Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки».
Час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (п.1 частини першої ст.9 Закону № 504).
Відповідно до частини третьої ст.56 КЗпП2 робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
2 Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.