Документ
Коментар
ДПС в індивідуальній податковій консультації від 19.02.2021 р. № 662/ІПК/99-00-21-03-02-06 розглянула звернення щодо порядку оподаткування операцій з надання послуг з транспортного експедирування та послуг з перевезення у разі залучення перевізника - нерезидента.
Щодо оподаткування податку на прибуток ДПС зазначила наступне. При залученні до перевезення нерезидента, який має особливий статус, тобто, який є резидентом країни з Переліку № 10451 або організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 4802, резидент має врахувати вимоги пп.140.5.4 ст.140 ПКУ3 щодо збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30% вартості послуг, придбаних у такого нерезидента.
2 Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затверджений постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 480.
3 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Вимоги цього підпункту не застосовуються, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст.39 ПКУ, але без подання звіту. При цьому якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», коригування фінансового результату здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».
Водночас, слід зазначити, що у разі залучення до надання транспортно-експедиторських послуг іноземних компаній необхідно враховувати, що під час здійснення розрахунків підприємство виступає податковим агентом при сплаті податку на дохід нерезидента відповідно до вимог п.141.4 ст.141 ПКУ.
З урахуванням вимог пп.«к» пп.141.4.1 ст.141 ПКУ, не вважаються доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема, доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Отже, у разі якщо нерезидент надає послуги з організації перевезення вантажу (без використання власних транспортних засобів), то компенсація вартості таких послуг нерезиденту не є об'єктом оподаткування згідно з п.141.4 ст.141 ПКУ. Водночас, якщо нерезидент здійснює перевезення вантажу власним транспортом, то такі послуги перевезення розглядаються як фрахт і підлягать оподаткуванню відповідно до пп.141.4.4 ст.141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів щодо звільнення від оподаткування або зменшення ставки для оподаткування.
Щодо оподаткування ПДВ ДПС зазначила наступне.
У ситуації, що розглядається, підприємство виконує обов'язки експедитора в частині організації виконання транспортних послуг для замовника із залученням перевізника – нерезидента України. Вартість такого перевезення замовник компенсує експедитору. Також він оплачує послуги експедитора за організацію перевезення.
В ІПК фахівці ДПС нагадують, що платою експедитору вважаються кошти, сплачені замовником експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Пунктом 186.4 ст.186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення вантажів) є місце реєстрації постачальника. Тобто, якщо послуги з перевезення надаються перевізником-резидентом, то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах. Але, якщо послуги з перевезення надаються перевізником-нерезидентом, що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування ПДВ (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику-нерезиденту надаються такі послуги).
Отже, у випадку, коли перевізник не є резидентом - платником ПДВ, податкові зобов'язання на вартість наданих ним послуг взагалі не нараховують.
Підпунктом «ж» п.186.3 ст.186 ПКУ визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. Тобто, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (20%).
З урахуванням вимог п.189.4 ст.189 ПКУ облік операції буде наступний: при отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт надання послуг транспортного експедирування згідно договору (залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше), у експедитора виникає податкове зобов'язання з ПДВ за ставкою 20% лише в частині наданих замовнику експедиторських послуг. На дату виникнення податкових зобов’язань потрібно скласти податкову накладну, в якій вказують вартість наданих замовнику послуг (винагорода експедитора). Сума, яка є оплатою послуг з перевезення, наданих перевізником-нерезидентом, до податкової накладної не включається.