Документ
Коментар
Верховна Рада України Законом України від 03.06.2021 р. № 1525-ІХ (далі – Закон № 1525) запровадила:
Згідно внесених Законом № 1525 змін особи-нерезиденти, які надають електронні послуги фізичним особам, у тому числі фізичним особам - підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ за спрощеною процедурою через спеціальний електронний сервіс. Така реєстрація передбачається у разі, якщо загальна сума від здійснення відповідних операцій протягом календарного року перевищує 1 млн. грн. Порядок реєстрації визначено новою ст.2081 ПКУ1. Першим календарним роком, за яким визначається обсяг операцій для обов’язкової реєстрації нерезидентом платником ПДВ, є 2021 рік. Згідно п.79 підрозділу ІІ розділу ХХ ПКУ особа-нерезидент «до 31 березня 2022 року включно подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги шляхом електронної ідентифікації, заяву про реєстрацію особи-нерезидента як платника податку на додану вартість»2.
1 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2 Із цієї норми можна зробити висновок, що електронні послуги, надані нерезидентами українським користувачам-фізичним особам, не зареєстрованим платниками ПДВ, до 01.01.2022 р., за новими правилами поки що не оподатковуються.
Водночас не виключається і добровільна реєстрація. Про це йдеться у п.2081.2 ст.2081 ПКУ: особа-нерезидент, яка не досягла обсягу 1 млн. грн., вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, може подати заяву про реєстрацію як платника податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку звітного (податкового) періоду, з якого така особа-нерезидент вважатиметься платником податку. Звертаємо увагу на те, що нерезиденту, який здійснює тільки обробку платежів, не надаючи при цьому ніяких послуг, реєструватися платником ПДВ не потрібно.
У разі здійснення нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг без реєстрації платником ПДВ, на нього буде накладено штраф у розмірі 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.117.5 ст.117 ПКУ).
З метою визначення місця постачання електронних послуг ст.186 ПКУ доповнено новим пунктом 186.31. Таким місцем постачання є місцезнаходження отримувача електронних послуг. І залежно від того, як саме (через який пристрій) отримуються електронні послуги, передбачено декілька способів визначення їх місця постачання: місцезнаходження провайдера, мобільний код SIM-картки, IP-адреса пристрою, платіжна адреса отримувача, банківські реквізити платника та інша інформація.
Безпосередньо порядок нарахування ПДВ на операції з постачання нерезидентом електронних послуг встановлено новою ст.2081 ПКУ. Так, базовим звітним (податковим) періодом для особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ, є квартал (п.2081.4). Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання особою-нерезидентом електронних послуг є останній день кварталу, в якому здійснено оплату електронних послуг (п.2081.5). База оподаткування операцій з постачання особою-нерезидентом електронних послуг визначається виходячи з вартості таких послуг (п.2081.6). Ставка податку – 20 відсотків. При цьому як база оподаткування, так і сума податку визначаються в іноземній валюті (євро або долар США).
Документом, що підтверджує постачання електронних послуг нерезидентом, вважається будь-який документ, що підтверджує оплату таких послуг, у тому числі надісланий в електронній формі засобами електронного зв’язку3. Датою оформлення такого документа визначено дату, зазначену в самому документі як дата його складення.
3 Як правило, при наданні електронних послуг нерезиденти складають саме електронні документи.
На відміну від звичайного платника ПДВ, особа-нерезидент, зареєстрована як платник цього податку, не здійснює формування податкового кредиту та не складає податкові накладні на операції з постачання електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (п.2081.7 ст.2081 ПКУ).
Звітність нерезидентів, зареєстрованих платниками ПДВ, буде суттєво відрізнятися від звітності платників ПДВ-резидентів. Так, особа-нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ, буде складати спрощену податкову декларацію4, яку необхідно подати в електронній формідержавною або англійською мовою через спеціальне портальне рішення протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем кварталу, незалежно від того, здійснювалося протягом цього кварталу постачання електронних послуг чи ні. У спрощеній податковій декларації зазначаються: найменування особи-нерезидента, індивідуальний податковий номер, звітний (податковий) період, договірна вартість постачання електронних послуг, без урахування податку та сума податку (пп.2081.8.1 ст.2081 ПКУ).
4 Форми спрощеної податкової декларації та уточнюючого розрахунку затверджуються Мінфіном України.
Сума податкового зобов'язання, зазначена особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник ПДВ, підлягає сплаті в іноземній валюті (євро або долар США) протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання спрощеної податкової декларації. Сплачуватися податок буде на спеціальний валютний рахунок, реквізити якого розміщуються на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги (п.2081.9 ст.2081 ПКУ).
Крім змін, пов’язаних із запровадженням спеціального порядку оподаткування ПДВ електронних послуг, наданих нерезидентами українським споживачам - фізичним особам, Закон № 1525 вніс зміни і до інших норм ПКУ. Так, у новій редакції викладено ст.391 та з’явилися нові ст.581 та ст.1041.
Не лишилися поза увагою й пільги. Так, після внесення змін до ст.197 ПКУ від оподаткування ПДВ звільнятимуться:
Крім запровадження спеціального порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентами електронних послуг Законом № 1525 скасовується норма щодо оподаткування виплат нерезидентам за виробництво або розповсюдження реклами. Наразі згідно пп.141.4.6 ст.141 ПКУ при здійсненні таких виплат резиденти сплачують податок з доходів нерезидентів за ставкою 20% суми виплат за власний рахунок. Починаючи з 01.01.2022 р. ця норма втратить чинність, і відповідно, виплати нерезидентам за рекламу, здійснені починаючи з цієї дати, не підлягатимуть оподаткуванню.
Закон № 1525 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування5, – 2 липня 2021 рок (п.1 розділу II Закону № 1525). Виключенням є п.11 (щодо змін до п.141.4 ст.141 ПКУ) та п.15 (щодо змін до п.197.1 ст.197 ПКУ) розділу I цього Закону, які набирають чинності з 01.01.2022 р.
5 Закон № 1525 опубліковано в газеті «Голос України» від 01.07.2021 р. № 121.