Документ
Коментар
Верховна Рада України Законом України від 15.06.2021 р. № 1539-IX (Закон № 1539) внесла зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ) щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування активів громадян.
Зокрема, розділ XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим підрозділом 94 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб».
1. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування (далі – добровільне декларування) – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, належних їй активів1, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
1 Активи фізичної особи – грошові активи фізичної особи (кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші), майно, майнові права (пп.14.1.280, 14.1.281 ст.14 ПКУ). Детальніше про об’єкти одноразового декларування див. п.4 та п.5 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з такого декларування в порядку, строки і у розмірах, встановлених ПКУ.
Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – декларація) не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така декларація (п.1 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
2. Скористатися добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків2.
2 Декларантами не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Особи, які мають право скористатися правом на добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили орган ДПС про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення такого декларування активів фізичної особи, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори та/або склад та обсяг таких активів перебуває в межах, визначених п.10 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.3 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
3. Декларант, який має намір скористатися добровільним декларуванням щодо належних йому активів має право добровільно подати до органу ДПС декларацію (п.6 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Проект наказу про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації, а також порядку її заповнення та подання вже розміщено на офіціальному вебсайті Мінфіну України. У формі декларації, зокрема, передбачено такі розділи:
Передбачено, що зазначений наказ набирає чинності з 1 вересня 2021 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.
4. Відповідно до п.8 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ сума збору з добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору таких ставок:
3 Тимчасово з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року ставка збору до вказаних об’єктів застосовується у розмірі 7% (п.19 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Сплата збору здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання декларації (п.12 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
5. Для цілей добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання декларації.
Після подання декларації протягом періоду добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку. У такому разі подається уточнююча декларація (п.9 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
6. Пунктом 10 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
7. Пунктом 14 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено перелік заходів кримінального провадження, запобіжних заходів та слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, а також видів проваджень у справах про деякі адміністративні правопорушення, які не можуть застосовуватися до декларанта, за умови виконання ним встановлених вимог.
Встановлено, що декларації, а також відомості, що містяться в них, не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах (у межах складу та вартості активів, зазначених у декларації як об’єкт і база для нарахування збору з добровільного декларування) (п.16 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ)4.
Також Законом, що коментується, внесено зміни до таких законів України:
Закон № 1539 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, – 21 липня 2021 року, за виключенням окремих норм, які у цьому огляді не розглядались (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1539)5.
5 Закон № 1539 офіційно опубліковано у газеті «Голос України» від 20.07.2021 р. № 134.