Документ
Коментар
Мінекономіки України в листі від 15.07.2021 р. № 3304-04/36904-06 (далі – Лист № 3304) відповідаючи на численні запити суб'єктів сфери публічних закупівель розглянуло особливості здійснення державних закупівель в окремих випадках.
Наголошуючи, що Закон України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (Закон про публічні закупівлі) є базовим документом для визначення правових та економічних засад здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад, в Листі № 3304 розглянуто особливості:
1. Щодо реорганізації та правонаступництва.
Питання реорганізації та правонаступництва врегульовано ст.104 та ст.106 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (ЦКУ). У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Оскільки п.6 частини першої ст.1 Закону про публічні закупівлі визначено, що договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару, а згідно з частиною першою ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим для виконання сторонами, в Листі № 3304 зроблено висновок, що:
Отже, у разі зміни організаційно-правової форми юридичної особи нова юридична особа, яка є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов'язки, може вчиняти дії по завершенню процедури закупівлі.
2. Щодо новостворених юридичних осіб, створених і зареєстрованих у встановленому законом порядку (у відповідності до ст.80 ЦКУ), то вони набувають статусу «замовника» згідно з п.11 частини першої ст.1 Закону про публічні закупівлі.
Частина перша ст.4 Закону про публічні закупівлі передбачає, що закупівлі здійснюються відповідно до річного плану, а відповідальним за їх організацію та проведення згідно ст.11 та «Прикінцевих положень» Закону про публічні закупівлі є уповноважена особа або тендерний комітет замовника.
Отже, у разі утворення нової юридичної особи, яка є замовником у розумінні Закону про публічні закупівлі, закупівлі цим суб'єктом мають здійснюватися з дотриманням вимог Закону про публічні закупівлі.
У зв'язку із цим у Листі № 3304 звернено увагу на необхідність завчасного планування потреб такої юридичної особи - замовника у відповідних товарах, роботах чи послугах, з урахуванням вартісних меж предмета закупівлі та строків для проведення відповідних закупівель.
Закон про публічні закупівлі не встановлює виключень щодо здійснення закупівель без застосування вимог цього Закону новоствореними юридичними особами – замовниками.
3. Щодо новостворених об'єднаних територіальних громад.
В Листі № 3304 зазначається, що відносини, які виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад регулюються Законом України від 05.02.2015 р. № 157-VIII «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (Закон про ОТГ).
Об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою (частина третя ст.8 Закону про ОТГ).
Тобто, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб, що об'єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об'єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються.
Органи місцевого самоврядування, які забезпечують потреби держави або територіальної громади та є замовниками, можуть застосовувати механізм правонаступництва, що регулюється ЦКУ.
ОТГ, як правонаступник замовника, може як завершувати процедури закупівлі, розпочаті юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, так і виконувати укладений такою юридичною особою договір про закупівлю у встановленому законодавством порядку.
Закон про публічні закупівлі не містить заборон щодо проведення закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України або рішення про відповідний місцевий бюджет, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів.
Отже, для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році замовник може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати закупівлю за відповідним предметом закупівлі, враховуючи вимоги бюджетного законодавства, які забороняють взяття розпорядниками (одержувачами) бюджетних зобов'язань та здійснення платежів без відповідних бюджетних асигнувань, що в свою чергу надаються відповідно до встановлених бюджетних призначень. В проекті договору про закупівлю та договорі про закупівлю замовнику необхідно передбачити відповідний порядок виникнення договірних зобов'язань в залежності від реального фінансування.
Що стосується питання функціонування паралельно декількох тендерних комітетів у новоствореній об'єднаній територіальній громаді (відповідно до кількості рад, що увійшли до ОТГ) до завершення періоду окремого виконання бюджетів під час реорганізації сільських рад, то Закон про публічні закупівлі не містить обмежень щодо кількості тендерних комітетів або уповноважених осіб, які можуть одночасно функціонувати у одного замовника.
Довідково Мінекономіки України інформує, що відповідно до листа ДП «ПРОЗОРРО» від 18.01.2021 р. № 206-01-118 наразі відсутня технічна реалізація продовження/завершення закупівлі та розміщення інформації в електронній системі публічних закупівель правонаступником замовника відповідно до ст.10 Закону про публічні закупівлі.