Документ

Постанова Верховного Суду від 05.08.2021 р. у справі №1.380.2019.003193, адміністративне провадження № К/9901/35127/19

Коментар

Верховний Суд виніс Постанову¹ від 05.08.2021 р. у справі №1.380.2019.003193 (адміністративне провадження № К/9901/35127/19) за касаційною скаргою митного органа на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 р. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 р. у справі за позовом підприємства (позивач) до митниці щодо визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

¹ Див. в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суть спору полягала в наступному.

Підприємство (позивач) ввозило в Україну товар за вказаною ціною згідно з інвойсом за договором, умовами якого не було чітко визначено термін сплати товару, але була передбачена можливість здійснення передоплати. На момент митного оформлення товару оплату не було здійснено, тому розрахункові документи не було надано митниці. Підприємство надало митниці документи, передбачені ст.53 МКУ², та просило визначити митну вартість товару за ціною договору. Проте митниця винесла рішення про застосування шостого резервного методу визначення митної вартості товару, посилаючись на відсутність документів в підтвердження оплати товару, та ненадання доказів в підтвердження поставки товару на умовах «після оплати». При цьому митниця посилалася на вимоги ст.49 МКУ, якими визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант зобов`язаний надати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (п.2 ст.52 МКУ). Підприємство (позивач) оскаржило рішення митниці у суді. Суди перших інстанцій задовольнили позовні вимоги підприємства (позивача) у повному обсязі виходячи з того, що відсутність в поданих декларантом документах відомостей щодо термінів оплати, не підтверджує неможливість визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості. Дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару. Тобто, строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару.

² Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, митний орган (відповідач) звернувся з касаційною скаргою до Верховного суду, проте суд касаційної інстанції підтримав вищенаведений висновок судів та звернув увагу на наступне.

Аналіз норм МКУ, зокрема, п.2 частини шостої ст.54 та частин першої та другої ст.64 МКУ, свідчить, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з цим, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, зокрема, що ним поставлено під сумнів митну вартість товару у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують оплату товару.

Разом з тим, судами з’ясовано, що у договорі відсутні умови відносно встановлення домовленості щодо передоплати, а передбачена тільки можливість проведення попередньої оплати товару. По факту за товар сплачено після завершення поставки, тобто на умовах післясплати, що не порушувало умов договору. Тому платіжні доручення за поставлений товар, які були здійснені після завершення поставки, не могли бути подані митному органу до завершення митного оформлення товару.

При цьому судом касаційної інстанції зауважено, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Доводи митного органу про не зазначення чи часткове зазначення відомостей у вантажній декларації суди не взяли до уваги як такі, що не підпадають під ознаки, визначені ч.3 ст.53 Кодексу, оскільки не вказують на наявність розбіжностей, ознаки підробки чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що жодних обґрунтувань того, чому митний орган не може прийняти митні декларації за визначеним декларантом методом у рішеннях не наведено, а обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості імпортованого товару, та інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митних деклараціях. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2020 р.³

³ Див. в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України.