Документ
Коментар
НАДС в своєму роз’ясненні від 29.09.2021 р. № 142-р/з розглянуло питання виплати вихідної допомоги при звільненні держслужбовця на підставі п.7 частини першої ст.83 Закону про держслужбу1.
1 Закон України від 10.12.2015 р. № 889-VIII «Про державну службу».
Відповідно до вказаної норми, державна служба припиняється у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом.
Дерслужбовцю у разі його виходу на пенсію або досягнення ним 65-річного віку (одноразово за його бажанням) виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати відповідно до частини третьої ст.83 Закону про держслужбу.
Згідно з частиною четвертою ст.83 Закону про держслужбу, за рішенням суб’єкта призначення державний службовець може бути залишений на державній службі після досягнення 65-річного віку за його згодою у зв’язку з потребами служби.
Рішення про продовження строку перебування на державній службі приймається суб’єктом призначення щороку, але не більш як до досягнення державним службовцем 70-річного віку.
Отже, вихідна допомога виплачується держслужбовцю у разі припинення державної служби на підставі п.7 частини першої ст.83 Закону про держслужбу за однією з підстав:
Статтею 9 Закону про пенсійне страхування2 визначено наступні пенсійні виплати в солідарній системі:
2 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
А стаття 10 Закону про пенсіне страхування надає можливість особі, що має одночасно право на різні види пенсії, вибрати один з цих видів на власний розсуд.
Нормами Закону про держслужбу не встановлено призначення саме якого виду пенсії є підставою для припинення державної служби та виплати вихідної допомоги.
Отже, НАДС дійшло висновку, що виплата вихідної допомоги здіснюється у разі виходу держслужбовця на пенсію, незалежно від її виду, за його бажанням.