Документ

Закон України від 10.09.2021 р. № 1750-IX «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі»

Коментар

Верховна Рада України Законом України від 10.09.2021 р. № 1750-IX (Закон № 1750) внесла зміни до Закону України від 03.07.96 р. № 270/96-ВР «Про рекламу» (Закон про рекламу). Розглянемо головні зміни.

1. Новою редакцією частини першої ст.3 Закону про рекламу визначено, що законодавство України про рекламу складається з Конституції України¹, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

¹ Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР.

2. Частину першу ст.1 Закону про рекламу доповнено двома новими термінами, а саме:

• дискримінаційна реклама – реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб;
• дискримінаційна реклама за ознакою статі – реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.

3. Відповідно до нової редакції п.2 частини першої ст.8 Закону про рекламу у рекламі забороняється вміщувати не лише твердження, а й зображення, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб.

Також реклама не повинна вміщувати твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання (частину першу ст.8 Закону про рекламу доповнено новим п.14)².

² Ця заборона не поширюється на соціальну рекламу, що являє собою інформацію будь-якого виду, розповсюджену в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку.

4. Встановлено, що у разі порушення вимог ст.24¹ «Реклама послуг із працевлаштування» Закону про рекламу рекламодавець сплачує до державного бюджету (раніше – до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України) штраф у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення, у встановленому КМУ порядку (частину третю ст.24¹ Закону про рекламу викладено у новій редакції).

5. За неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою ст.26 Закону про рекламу, Держпродспоживслужбі України, необхідної для здійснення нею передбачених Законом про рекламу повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 1700 грн. (частину шосту ст.27 Закону про рекламу викладено у новій редакції).

Нагадаємо, що згідно з частиною другою ст.26 Закону про рекламу на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу³, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов’язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

³ Перелік органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу наведено у частині першій ст.26 Закону про рекламу.

Закон № 1750 набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, – 8 січня 2022 року (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1750)⁴.

⁴ Закон № 1750 офіційно опубліковано у газеті «Голос України» від 07.10.2021 р. № 191.