Документ
Коментар
ДПС у листі від 10.01.2022 р. № 227/7/99-00-21-03-02-07 надала рекомендації щодо застосування положень Закону № 19141 в частині формування податкового кредиту на підставі податкової накладної або розрахунку коригування2 до неї, складених постачальниками товарів та послуг в попередніх звітних періодах. Крім цього в листі ДПС роз’яснила також окремі норми ПКУ3, які набули чинності з 01.01.2022 р.
1 Закон України від 30.11.2021 р. № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо збалансованості бюджетних надходжень».
2 Йдеться про розрахунок коригування на збільшення податкових зобов’язань, тобто коли отримувач товарів/послуг має право збільшити суму податкового кредиту.
3 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
1. До п.198.6 ст.198 ПКУ внесено зміни, відповідно до яких строк, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, складає 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування. Раніше покупці-платники ПДВ мали право відобразити податковий кредит протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування продавцем. Строк 365 календарних днів для відображення податкового кредиту стосується лише тих податкових накладних/розрахунків коригування, які складено постачальниками починаючи з 01.01.2022 р. Щодо податкових накладних/розрахунків коригування, складених до цієї дати, то для них застосовується спеціальне перехідне правило: якщо у платника ПДВ на дату набрання чинності Законом № 1914 (тобто 01.01.2022 р.) наявні податкові накладні/розрахунки коригування за придбаними товарами/послугами, з дати складання яких не минуло 1095 днів і суми «вхідного» ПДВ за якими не були включені до податкового кредиту, то такі суми податку можуть бути включені до податкового кредиту на підставі таких податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування (новий п.80 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Тобто, до кінця поточного 2022 року платникам ПДВ-покупцям товарів/послуг необхідно використати своє право на податковий кредит за тими податковими накладними/розрахунками коригування, які постачальники цих товарів/послуг склали ще до 01.01.2022 р., але за умови з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування не повинно минути 1095 календарних днів!
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН граничний строк відображення податкового кредиту переривається на період такого зупинення (п.198.6 ст.198 ПКУ доповнено новим абзацом). Тобто, до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування платник податку має право додати ще кількість днів, протягом яких реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН було заблоковано. Можливість продовження строку відображення податкового кредиту стосується також і податкових накладних/розрахунків коригування, які складено постачальниками до 01.01.2022 р, але реєстрацію яких було призупинено, а період розблокування прийшовся на 2022 рік.
На платників ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку4, правило «365 днів» не розповсюджується! Таким платникам ПДВ суми «вхідного» податку із податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, які не включені до податкового кредиту через відсутність розрахунків із постачальниками товарів/послуг (надання їм інших видів компенсації вартості), дозволяється включити до податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому відбулася оплата (надання компенсації вартості) товарів/послуг, але не більше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплати (надання компенсації). Про це вказано як у п.198.6 ст.198 ПКУ, так і в новому п.80 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
4 Визначення касового методу для цілей оподаткування ПДВ наведено у пп.14.1.266 ст.14 ПКУ.
2. Пункт 192.1 ст.192 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН після сплину 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування. Проте і до 01.01.2022 р. зареєструвати розрахунок коригування податкової накладної, з дати складання якої минуло 1095 календарних днів, було неможливо: відмовляючи у такій реєстрації податківці посилалися на норми ст.102 ПКУ и ст.257 ЦКУ5 (див., наприклад, ІПК ДФСУ від 02.08.2019 р. № 3633/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 09.08.2019 р. № 3720/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Звертаємо увагу, що 1095 днів – це максимальний строк саме між датою складання податкової накладної та датою реєстрації розрахунку коригування до неї в ЄРПН. У листі ДПС навела приклад, коли в ЄРПН дозволяється зареєструвати розрахунок коригування до «старої» податкової накладної.
5 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р № 435-IV.
3. До переліку операцій з постачання товарів та послуг, для яких застосовують касовий метод, включено «плату за абонентське обслуговування» (внесено зміни до п.187.10 розділу V та до п.44 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дію якого продовжено ще на 4 роки). У листі, що коментується, ДПС роз’яснила, що під «платою за абонентське обслуговування» слід розуміти «платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов’язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії..», тобто визначення цього терміну, яке наведено у п.11 частини першої ст.1 Закону України від 09.11.2017 р. № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги». І доти, доки споживач не оплатить такі комунальні послуги, їх постачальник не повинен нараховувати податкові зобов’язання.
Відповідні роз’яснення направлено всім головним управлінням ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків тощо із вимогою довести лист від 10.01.2022 р. № 227/7/99-00-21-03-02-07 до відома платників податку та забезпечити його врахування при підготовці проєктів індивідуальних податкових консультацій та виконання інших функцій, покладених на підпорядковані підрозділи ДПС.