Документ

Роз’яснення НАДС від 30.11.2021 р. № 144-р/з

Коментар

НАДС в роз’ясненні від 30.11.2021 р. № 144-р/з розглянуло питання, чи зараховується період відсторонення невакцинованого державного службовця до стажу державної служби.

У роз’ясненні зазначено, що відповідно до ст.72 Закону про держслужбу¹, рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків приймається відповідно керівником державної служби або суб’єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі:

• наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;
• впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи;
• перешкоджання в інший спосіб об’єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

¹ Закон України від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ «Про державну службу».

Постановою № 1236² передбачено, що керівники державних органів (державної служби) повинні забезпечити відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов’язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до ст.46 КЗпП³, частини другої ст.12 Закону № 1645⁴ та частини третьої ст.5 Закону про держслужбу, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров’я.

² Постанова КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

³ Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

⁴ Закон України від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Наказом № 2153⁵ затверджено перелік організацій, працівники яких підлягають обов’язковій вакцинації проти COVID-19. До цього переліку включено працівників:

• центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;
• місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;
• закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності⁶.

⁵ Наказ МОЗ України від 04.10.2021 р. № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням».

⁶ Наказом МОЗ України від 01.11.2021 р. № 2393 «Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням», що набрав чинності 09.12.2021 р. (див. коментар), та Наказом МОЗ України від 30.11.2021 р. № 2664 «Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням», що набере чинності 31.01.2022 р. (див. коментар) до Наказу № 2153 внесено зміни, якими доповнено зазначений перелік.

Не підлягають обов’язковій вакцинації працівники, які мають абсолютні протипоказання до проведення щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженому наказом МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595, у редакції наказу МОЗ України від 11.10.2019 р. № 2070.

Таким чином, відмова або ухилення працівника від обов’язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 є підставою для відсторонення від роботи працівників, визначених Наказом № 2153.

Відповідно до ст.5 Закону про держслужбу, відносини, що виникають у зв’язку з проходженням держслужби, регулюються цим Законом.

Згідно зі ст.46 Закону про держслужбу стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону, а також період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом.

Законодавством про державну службу не передбачено, що період відсторонення від роботи не зараховується до стажу державної служби для встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Щодо присвоєння рангів держслужбовців, то черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності.

Протягом строку застосування дисциплінарного стягнення, а також протягом шести місяців з дня отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності черговий ранг державному службовцю не присвоюється.

Слід зауважити, що відповідно до п.9 Порядку № 306⁷ період перебування державного службовця у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку не зараховується до стажу роботи для присвоєння чергового рангу. У такому разі стаж роботи для присвоєння чергового рангу обчислюється з урахуванням сумарно періоду роботи до зазначених відпусток та періоду роботи після виходу з них.

⁷ Порядок присвоєння рангів державних службовців, затверджений постановою КМУ від 20.04.2016 р. № 306.

Законодавством про державну службу не передбачено інших періодів, які не зараховуються до стажу роботи для присвоєння чергового рангу.