Документ

Лист Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.12.2021 р. № 3223/0/208-21

Коментар

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в листі від 24.12.2021 р. № 3223/0/208-21¹ надав роз’яснення щодо відсторонення та/або звільнення працівників, невакцинованих проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

¹ Касаційний цивільний суд також повідомив, що практики Верховного Суду у справах про відсторонення від роботи працівника через відсутність щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, наразі немає. Також немає жодної правової позиції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо відсторонення від роботи працівника у зв’язку з відсутністю в нього щеплення проти COVID-19. У цьому контексті ЄСПЛ висловлювався лише з процедурних питань.

Відповідно до частини першої ст.46 КЗпП² відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в разі:

• появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
• відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
• в інших випадках, передбачених законодавством.

² Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

Касаційний цивільний суд вважає, що до інших передбачених законодавством випадків належить, зокрема, відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов’язковим.

Відсторонення працівника від роботи слід розуміти як один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов’язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

Статтею 12 Закону № 1645³ передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов’язковими і включаються до Календаря щеплень⁴.

³ Закон України від 06.04.2000 р. № 1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб».

⁴ Календар профілактичних щеплень в Україні, затверджений наказом МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595 (у редакції наказу МОЗ України від 11.08.2014 р. № 551).

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень ці працівники у порядку, встановленому законом, відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, затверджений наказом МОЗ України від 04.10.2021 р. № 2153⁵. До цього Переліку включено працівників:

• центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;
• місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;
• закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;
• підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;
• установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;
• підприємств, установ та організацій, включених до Переліку № 83⁶.

⁵ Див. коментар до наказу МОЗ України від 01.11.2021 р. № 2393 «Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» та коментар до наказу МОЗ України від 30.11.2021 р. № 2664 «Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням».

⁶ Перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 83.

Чинним законодавством не передбачено обов’язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв’язку з відмовою або ухиленням від проведення обов’язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Відсторонюючи працівника від роботи, роботодавець повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому в наказі про відсторонення зазначаються підстави та строки такого відсторонення. Керівник зобов’язаний ознайомити працівника з наказом про відсторонення від роботи. У разі коли працівник відмовляється ознайомитися зі змістом наказу або проставити свій підпис на наказі, керівник має скласти акт про відмову працівника ознайомитися з документом. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце⁷.

⁷ Щодо дій керівників підприємств під час відсторонення від роботи невакцинованих працівників також див. коментар до постанови КМУ від 20.10.2021 р. № 1096 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236».

Підстави для звільнення за відсутність у працівника щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або за відмову від вакцинації законодавством про працю не передбачено.