Документ

Постанова Правління НБУ від 29.12.2021 р. № 156 «Про затвердження Положення про впорядкування діяльності з надання супровідних послуг на ринку фінансового лізингу»

Коментар

НБУ постановою від 29.12.2021 р. № 156 (Постанова № 156) затвердив Положення про впорядкування діяльності з надання супровідних послуг на ринку фінансового лізингу (Положення № 156). Цю постанову розроблено на виконання ст.11 Закону № 1201¹, відповідно до якої до супровідних послуг на ринку фінансового лізингу належать:

• посередницькі послуги на ринку фінансового лізингу. До таких послуг належить діяльність агентів, які від імені, за дорученням та в інтересах лізингодавця здійснюють укладення договорів фінансового лізингу, надають консультаційні чи експертно-інформаційні послуги та/або проводять іншу роботу, пов’язану з підготовкою, укладенням, виконанням та/або супроводом договорів фінансового лізингу;
• допоміжні послуги на ринку фінансового лізингу. До таких послуг належать послуги зі страхування об’єкта фінансового лізингу та/або ризиків, пов’язаних з виконанням договору фінансового лізингу; оцінки майна лізингоодержувача, що використовується для забезпечення виконання ним зобов’язань за договором фінансового лізингу; ремонту та обслуговування майна, яке є предметом договору фінансового лізингу; продажу майна, яке було предметом договору фінансового лізингу і відповідно до договору та/або в порядку, встановленому законом, повернено лізингодавцю; надання майна в оренду; консультування. При цьому НБУ надано право встановлювати інші види допоміжних послуг на ринку фінансового лізингу.

¹ Закон України від 04.02.2021 р. № 1201-ІХ «Про фінансовий лізинг».

Положенням № 156 НБУ встановив вимоги до осіб, які надають супровідні послуги на ринку фінансового лізингу, та особливості надання таких послуг.

Отже, вимоги цього документу поширюються до дві категорії осіб:

• надавачів посередницьких послуг (агентів), які укладають договори від імені лізингодавця, надають консультаційні чи експертно-інформаційні послуги;
• осіб, які залучаються для допоміжних послуг, наприклад, для ремонту та страхування майна, що передається в лізинг.

Підпункт 1 п.3 Положення № 156 визначає агента як надавача посередницьких послуг на ринку фінансового лізингу, який від імені, за дорученням та в інтересах лізингодавця здійснює укладення договору фінансового лізингу, надає консультаційні чи експертно-інформаційні послуги та/або проводить іншу роботу, пов’язану з підготовкою, укладенням, виконанням та/або супроводом договору фінансового лізингу.

Вимоги до агента викладено у розділу ІІІ Положення № 156.

Так, відповідно до п.10 Положення № 156 фізична особа-підприємець, яка здійснює посередницьку діяльність на ринку фінансового лізингу, а також керівник (особа, яка виконує його обов’язки) юридичної особи, що здійснює посередницьку діяльність на ринку фінансового лізингу, повинні відповідати таким вимогам:

• належати до резидентів України відповідно до ПКУ²;
• знати законодавство України про фінансовий лізинг, про захист прав споживачів фінансових послуг та про захист персональних даних³;
• мати повну цивільну дієздатність;
• мати бездоганну ділову репутацію відповідно до п.14 розділу ІІІ Положення № 156.

² Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

³ Йдеться про нормативні акти, прийняті на виконання Закону № 1201, а також законів України від 12.07.2001 р. № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», від 12.05.1991 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів», від 01.06.2010 р. № 2297-VI «Про захист персональних даних» та ін.

Особливості надання посередницьких послуг визначено розділом ІІ Положення № 156.

Лізингодавець повинен укласти з агентом договір про надання посередницьких послуг, який має обов’язково включати умови, визначені п.5 цього Положення, зокрема, повний перелік завдань/повноважень, які лізингодавець передає агенту. При цьому внутрішні правила лізингодавця повинні передбачати особливості надання послуг за участю агента (п.6 Положення № 156).

Лізингодавець не має права доручати агенту отримання лізингових платежів на банківський рахунок агента чи в касу агента в готівковій формі (п.9 Положення № 156).

Звертаємо увагу, що лізингодавці зобов’язані розміщувати інформацію про агентів на власному вебсайті відповідно до вимог п.8 цього Положення. Агент має право розпочати діяльність із надання посередницьких послуг на ринку фінансового лізингу в інтересах лізингодавця після оприлюднення лізингодавцем інформації про агента на власному вебсайті (п.15 Положення № 156).

Окрім цього лізенгодавець повинен розміщувати у вільному доступі інформацію і про Перелік осіб - надавачів допоміжних послуг (п.20 Положення № 156).

Відповідно до п.19 Положення № 156 фізична особа-підприємець – надавач допоміжних послуг, а також юридична особа – надавач допоміжних послуг для включення до Переліку осіб, повинні відповідати таким вимогам:

• мати право на здійснення діяльності з надання відповідної допоміжної послуги;
• мати кількість кваліфікованих працівників та обладнання, необхідного для належного надання допоміжних послуг, ураховуючи вид допоміжних послуг та обсяги, до надання яких така особа залучається лізингодавцем.

Тобто надавачами допоміжних послуг можуть бути будь-які особи, що мають право надавати відповідний вид послуг.

Зазначимо, що лізингодавець не має права вимагати у лізингоодержувача отримання допоміжних послуг за рахунок лізингоодержувача, якщо обов’язковість такої додаткової послуги для лізингоодержувача не визначена умовами договору фінансового лізингу (п.22 Положення № 156).

Лізингодавець зобов’язаний достроково розірвати договір з агентом або припинити відносини з надавачем допоміжних послуг, якщо вони не відповідають встановленим критеріям або не виконують свої обов’язки. Причини щодо припинення відносин наведено в п.7 та п.21 Положення № 156.

Постанова № 156 набрала чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, – 1 січня 2022 року⁴.

⁴ Постанову № 156 офіційно опубліковано на офіційному Інтернет-представництві НБУ 31.12.2021 р.