Документ

Інформаційне повідомлення НАДС

Коментар

НАДС в інформаційному повідомленні надало відповіді на найпоширеніші питання щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану¹.

¹ Див. інформаційне повідомлення на офіційному вебсайті НАДС.

НАДС нагадало, що дія Закону № 2136², який є частиною законодавства про працю, поширюється на вступ, проходження та припинення державної служби в частині, не врегульованій Законом про держслужбу³(частина третя ст.5 Закону про держслужбу). Норми Закону № 2136 застосовуються з 23.03.2022 р.

² Закон України від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

³ Закон України від 10.12.2015 р. № 889-VIII «Про державну службу».

У роз’ясненні НАДС наголосило, зокрема, що:

• до державних службовців не застосовуються норми ст.3 Закону № 2136 щодо переведення державних службовців на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, та зміна істотних умов державної служби;
• у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташований державний орган, та існування загрози для життя і здоров’я державного службовця він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури);
• кількість днів щорічної основної оплачуваної відпустки, яка надається державному службовцю, чітко визначено ст.57 Закону про держслужбу і не скорочується;
• додаткові відпустки, зокрема відпустки за вислугу років, можуть надаватися державним службовцям в установленому порядку;
• відпустка без збереження заробітної плати протягом періоду дії воєнного стану може надаватись державним службовцям незалежно від місцезнаходження державного органу, в якому вони працюють;
• обрахунок святкових днів під час надання державним службовцям відпусток здійснюється за загальними нормами (як звичайних календарних днів), оскільки у період дії воєнного стану не застосовуються норми, зокрема, ст.73 КЗпП⁴, якою встановлено святкові і неробочі дні;
• тривалість робочого часу державного службовця не збільшується та становить 40 годин на тиждень та для державних службовців установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Разом з тим, для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань державні службовці зобов’язані з’явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час;
• у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст.53 КЗпП щодо скорочення тривалості роботи напередодні святкових, неробочих та вихідних днів і вони не табелюються як скорочені;
• роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати, але він звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності.

⁴ Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.