Документ
Коментар
ГУ ДПС у м. Києві в індивідуальній податковій консультації від 26.01.2022 р. № 173/ІПК/26-15-04-03-11 розглянуло питання щодо оподаткування податком на прибуток доходу нерезидента у вигляді штрафу за невиконання/неналежне виконання умов зовнішньоекономічного договору.
Під час виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України у вигляді неустойки (штрафу, пені) такі доходи підлягають оподаткуванню відповідно до вимог пп.141.4.2 ст.141 ПКУ1, якщо інше не передбачено положеннями відповідного міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування2.
1 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2 Йдеться про міжнародний договір (конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування, укладений Україною з країною резиденції особи, яка є бенефіціаром щодо виплачуваного доходу. Список чинних міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування (Конвенцій) наведено на офіційному вебпорталі ДПС.
Фахівці податкового органу, зокрема, зазначили, що при виплаті доходу у вигляді штрафу застосовується ст.21 «Інші доходи» Конвенції, якою визначено порядок оподаткування доходів, про які не йде мова в попередніх статтях Конвенції. Аналогічне роз’яснення міститься в офіційних Коментарях до ст.21 «Інші доходи» Модельної податкової конвенції Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР)3, покладеної в основу більшості чинних міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.
3 Автентичний текст Коментарів до Модельної податкової конвенції Організації економічного співробітництва і розвитку (Commentaries on the articles of the model tax convention) див. за адресою: https://www.oecd.org/berlin/publikationen/43324465.pdf.
Як правило, відповідно до вимог цієї статті види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йде мова в попередніх статтях цієї Конвенції, оподатковуються в цій Державі. При цьому стаття має застереження, відповідно до якого це правило не застосовується, коли нерезидент здійснює комерційну діяльність в Україні через розташоване в ній постійне представництво.
Отже, якщо доходи нерезидента з джерелом їх походження з України, є видом доходів, які не підпадають під дію положень жодної із статей відповідній конвенції, такі доходи згідно зі ст.21 відповідної Конвенції підлягають оподаткуванню в країні нерезидента, якщо тільки одержувач таких доходів не здійснює комерційну діяльність в Україні через розташоване в ній постійне представництво.
Тобто при виплаті нерезиденту доходу у вигляді штрафу підприємство має нарахувати та сплатити до бюджету податок на репатріацію за ставкою 15% відповідно до вимог пп.141.4.2 ст.141 ПКУ, або, скориставшись відповідною Конвенцією, не сплачувати податок. Для цього підприємство має виконати умови ст.103 ПКУ: підтвердити податковий та бенефіціарний статуси нерезидента.
Але слід мати на увазі, що відповідно до вимог пп.140.5.11 ст.140 ПКУ підприємство, як платник податку на прибуток, має збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму витрат від визнаних штрафів, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п.44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи зазначене, у разі якщо нерезидент сплачує податок з цієї операції, то різниця на суму сплачених на користь нерезидента штрафу для збільшення фінансового результату у підприємства не виникає. Але, якщо підприємство при сплаті штрафу застосовує правила міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування такої виплати, то у цьому випадку підприємство має збільшити фінансовий результат на суму витрат, понесених від визнання такої виплати відповідно до вимог пп.140.5.11 ст.140 ПКУ.