Документ
Коментар
Мінфін України в листі від 11.05.2022 р. № 05120-02/277-ЗПІ/234 надав роз’яснення щодо можливих дій місцевої ради з метою компенсації видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладам за час дислокації в них ЗСУ.
У листі наголошується, що ст.82 БКУ1 визначені категорії видатків залежно від їх функціональних призначень, а розмежування видатків між бюджетами визначено у ст.87, 89 – 91 БКУ.
1 Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
Згідно зі ст.87 БКУ до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать, зокрема, видатки на національну оборону (крім заходів та робіт з мобілізаційної підготовки місцевого значення), забезпечення функціонування установ та закладів ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, органів цивільного захисту, які перебувають у державній власності.
Відповідно до ст.143 Конституції2, ст.26, 43 Закону про місцеве самоврядування3 та ст.91 БКУ місцеві ради можуть затверджувати програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільові програми з інших питань місцевого самоврядування та інші програми, пов’язані з виконанням власних повноважень, та контролювати їх виконання.
2 Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР.
3 Закон України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».
Будь-які заходи програм, що фінансуються з місцевого бюджету, повинні відповідати вимогам БКУ та нормативно-правових актів, прийнятих на його виконання.
При цьому затвердження місцевих цільових програм, зокрема, на підтримку ЗСУ бюджетним законодавством не передбачено.
Водночас відповідно до ст.36 Закону про місцеве самоврядування до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі оборонної роботи належить вирішення відповідно до законодавства питань, пов’язаних з наданням військовим частинам, установам, навчальним закладам ЗСУ службових приміщень і жилої площі, інших об’єктів, комунально-побутових послуг; здійснення контролю за їх використанням, наданням послуг.
Питання застосування складових програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, в тому числі в частині планування видатків місцевих бюджетів у розрізі головних розпорядників бюджетних коштів та бюджетних програм, регламентуються БКУ та наказом Мінфіну України від 20.09.2017 р. № 793 «Про затвердження складових програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів».
Типова програмна класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів уніфікована за видатками місцевих бюджетів відповідно до завдань і функцій органів місцевого самоврядування, визначених законодавством, та використовується для формування бюджетних програм головного розпорядника коштів місцевого бюджету, що будуть ним виконуватися у бюджетному періоді відповідно до наданих йому повноважень.
Отже, видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладам за час дислокації в них ЗСУ доцільно здійснювати за кодами ТПКВК МБ, за якими утримуються відповідні заклади, та в межах бюджетних призначень таким закладам.У листі підкреслюється, що бюджетна система України ґрунтується на принципах. Так, відповідно до принципу самостійності Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Зокрема, самостійність бюджетів забезпечується правом відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.
Водночас важливо, щоб органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга ст.19 Конституції).