Документ

Закон України від 21.06.2022 р. № 2330-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні»

Коментар

Верховна Рада України Законом України від 21.06.2022 р. № 2330-IX¹ (Закон № 2330) внесла зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ) щодо звільнення від оподаткування учасників індустріальних парків.

¹ Також див. коментар до цього Закону у частині підтвердження платниками єдиного податку І та ІІ групи звільнення від сплати єдиного податку під час хвороби. Особливості, запроваджені цим Законом щодо ПДВ в цьому коментарі не розглядаються.

1. Відповідно до нового п.142.4 ст.142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток учасника індустріального парку (далі – ІП), включеного до Реєстру індустріальних парків (далі – Реєстр), від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13 – 17, 20 – 33 КВЕД-2010²)³; у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД-2010)⁴ виключно на території (в межах) ІП, протягом 10 послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, що визначений платником податку – учасником ІП у поданій ним до органу ДПС за місцем реєстрації складеній у довільній формі заяві про використання права на застосування звільнення від оподаткування, але не раніше дня подання такої заяви⁵.

² Національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457.

³ Крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД-2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів.

⁴ Крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД-2010).

⁵ Застосування цих правил оподаткування допускається за умови, що учасник ІП матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років і протягом цих 10 років: здійснює господарську діяльність виключно на території та в межах ІП, а також не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.

Не мають права застосовувати такі правила оподаткування учасники ІП – юридичні особи, у статутному капіталі яких є частка, що:

• прямо або опосередковано належить юридичним особам, які є організаторами азартних ігор, а також юридичні особи, яким прямо або опосередковано належить частка у статутному капіталі юридичних осіб, які є організаторами азартних ігор;
• прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим у державах (на територіях), віднесених КМУ до офшорних зон;
• прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим згідно із законодавством держав, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Сума вивільнених від оподаткування коштів спрямовується на розвиток діяльності учасника ІП в межах такого ІП не пізніше 31 грудня наступного календарного року. Платники податку у декларації з податку на прибуток⁶ за податковий (звітний) рік зазначають інформацію про використання чи невикористання суми вивільнених від оподаткування коштів у повному обсязі.

⁶ Йдеться про Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (форму затверджено наказом Мінфіну України від 20.10.2015 р. № 897, у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 467).

Пунктом 142.4 ст.142 ПКУ також встановлено заходи щодо порушників умов використання (невикористання) вивільнених від оподаткування коштів, а також особливості оподаткування для платників, які здійснюють контрольовані операції відповідно до ст.39 ПКУ.

2. Новою нормою пп.266.4.2 ст.266 ПКУ, зокрема, встановлено, що сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території ІП та перебувають у власності учасників ІП, включеного до Реєстру.

3. Згідно з новим п.284.6 ст.284 ПКУ у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території ІП, включених до Реєстру, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення ІП, керуючою компанією ІП та учасниками ІП, органи місцевого самоврядування можуть:

• встановлювати ставки земельного податку та орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;
• звільняти від сплати земельного податку.

Закон № 2330 набрав чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, – 19 липня 2022 року, крім норм, які розглянуто у цьому коментарі, які набрали чинності з 1 липня 2022 року (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 2330)⁷.

⁷ Закон № 2330 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 18.07.2022 р. № 147.