Документ

Закон України від 15.02.2022 р. № 2043-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»

Коментар

Верховна Рада України Законом України від 15.02.2022 р. № 2043-IX (Закон № 2043) внесла зміни до Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (БКУ), які дозволяють удосконалити механізм практичного застосування положень Закону України від 01.07.2010 р. № 2404-VI «Про державно-приватне партнерство» та Закону України від 03.10.2019 р. № 155-ІХ «Про концесію» (Закон № 155). Йдеться про реалізацію проектів з метою модернізації інфраструктури, зокрема автомобільних доріг загального користування (державного та місцевого значення), а також забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів.

До БКУ вводиться термін «довгострокове зобов'язання у рамках державно-приватного партнерства», що визначає зобов'язання державного партнера за договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, відповідно до якого протягом поточного та/або майбутніх бюджетних періодів необхідно здійснити на користь приватного партнера передбачені зазначеним договором платежі.

Внесеними змінами передбачено, що розпорядники бюджетних коштів, які є державними партнерами, мають право брати довгострокові зобов'язання у рамках державно-приватного партнерства шляхом укладення договорів на підставі рішення про надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства за умови, що видатки на виконання таких зобов'язань у поточному та/або майбутніх бюджетних періодах здійснюються виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету у відповідному бюджетному періоді.

Обсяг видатків на виконання довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства на відповідний бюджетний період встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у межах бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів протягом усього строку дії відповідного договору.

Центральний орган виконавчої влади (далі - ЦОВВ), що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства, веде реєстр довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному сайті у порядку, визначеному КМУ.

Крім того, змінами передбачено створення у складі спеціального фонду Державного бюджету України Державного фонду внутрішніх водних шляхів з визначенням джерел його формування та напрямів використання коштів.

Державний фонд внутрішніх водних шляхів буде формуватися за рахунок коштів державного дорожнього фонду, доходів державного бюджету, державних запозичень, коштів від реалізації ґрунту (мінеральної сировини), що вилучається у результаті проведення шляхових робіт, інших надходжень, визначених законом про Державний бюджет України.

Кошти Державного фонду внутрішніх водних шляхів спрямовуються на фінансування: обслуговування внутрішніх водних шляхів для утримання їх у судноплавному стані; будівництва, реконструкції, ремонту і утримання стратегічних об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту; здійснення заходів із забезпечення безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах; навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах; функціонування, реконструкції, ремонту та розвитку річкової інформаційної служби; заходів з розвитку інфраструктури внутрішнього водного транспорту відповідно до державних програм; утримання, реконструкції, ремонту, у тому числі капітального, технічного переоснащення та охорони судноплавних гідротехнічних споруд (судноплавних шлюзів), а також витрат на використання цих споруд для пропуску суден; виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії; функціонування державного підприємства, що належить до сфери управління ЦОВВ, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.

Зміни також внесено до ст.29-30 БКУ, які визначають склад доходів, видатків та кредитування Державного бюджету України.

Зокрема, змінами до ст.29 БКУ включено до загального фонду Державного бюджету України: 45% рентної плати за спеціальне використання води; 90% концесійних платежів щодо об’єктів державної власності; одноразова фіксована плата, визначена концесійним договором; кошти отримані у результаті реалізації забезпечення конкурсної пропозиції згідно з концесійним конкурсом.

До джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів додано: ввізне мито при поміщенні суден у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами; плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення та подальшої експлуатації відповідної автомобільної дороги загального користування на умовах концесії, якщо це передбачено умовами концесійного договору; 10% концесійних платежів щодо об'єктів державної власності; реєстраційний внесок щодо об'єктів державної власності, що сплачується відповідно до Закону № 155; плата за використання автомобільних доріг загального користування транспортними засобами з повною масою 12 т і більше; адміністративні штрафи за правопорушення, передбачені ст.132² Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х; 45% рентної плати за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики.

До складу видатків згідно зі ст.30 БКУ відтепер віднесено кошти спеціального фонду Державного бюджету України на підготовку проектів державно-приватного партнерства, виконання довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної власності, а також діяльності Державного фонду внутрішніх водних шляхів (за рахунок коштів державного дорожнього фонду).

Статтю 33 БКУ доповнено нормою стосовно подачі ЦОВВ, що забезпечує формування та реалізаціє державної політику у сфері державно-приватного партнерства до 1 березня року, що передує плановому, Мінфіну України інформації про загальний обсяг довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної власності на середньостроковий період та обсяг щорічних видатків на виконання таких зобов'язань.

Щодо взяття бюджетних зобов’язань, то ст.48 БКУ розширено: довгостроковими зобов'язаннями у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньостроковими зобов'язаннями за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів. До частини другої ст.48 БКУ додано норму, згідно з якою кредиторська заборгованість розпорядників бюджетних коштів за середньостроковими зобов'язаннями за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів на кінець поточного бюджетного періоду не може перевищувати залишка коштів спеціального фонду державного бюджету, утвореного за рахунок надходжень, які є джерелами формування державного фонду внутрішніх водних шляхів та використовуються за напрямами, визначеними п.2 – 5 частини третьої ст.24⁵ БКУ.

Закон № 2043 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, – 19 серпня 2022 р., та вводиться в дію з 1 квітня 2022 р., крім пунктів, що стосуються діяльності КМУ по підготовці нормативних актів, передбачених Законом № 2043, які введені в дію з дня, наступного за днем опублікування,– 19 серпня 2022 р. (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 2043)¹.

¹ Закон № 2043 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 18.08.2022 р. № 169.