Документ
Коментар
Держказначейство України в листі від 07.09.2022 р. № 15-12-12/12036 розглянуло питання щодо застосування КЕКВ при придбанні оргтехніки.
Зокрема, Держказначейство України зазначило, що видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету) відповідно до частини п'ятої ст.10 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні.
Пунктом 1.6 Інструкції № 3331 визначено, що капітальні видатки – це видатки, які спрямовуються, зокрема, на придбання основного капіталу (обладнання і предметів довгострокового користування), на придбання капітальних активів. При цьому критерії (вартісний та часові показники) капітальних видатків регулюються чинним законодавством.
Поточні видатки – це видатки, які спрямовуються, зокрема, на виконання бюджетних програм та забезпечують поточне функціонування бюджетних установ.
Оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби здійснюється за категорією 2200 «Використання товарів і послуг».
Зокрема, придбання витратних та інших матеріалів до комп'ютерної техніки та оргтехніки (кабельних коробів-кабелеводів, монтажних та комутаційних панелей, розеток, конекторів-з'єднувачів, накопичувачів інформації, картриджів, тонерів тощо) здійснюється за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» (пп.2.2.1 п.2.2 Інструкції № 333).
Видатки на придбання або створення основних засобів, окремих інших необоротних матеріальних активів, збільшення вартості активів внаслідок поліпшення об'єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), капітальний ремонт, створення державних запасів і резервів, придбання землі та нематеріальних активів здійснюються за категорією 3100 «Придбання основного капіталу».
Придбання оргтехніки, комп'ютерної техніки (у тому числі придбання програмного забезпечення, яке передбачене разом з придбанням комп'ютерної техніки) здійснюється за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (пп.3.1.1 п.3.1 Інструкції № 333).
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визначені НП(С)БОДС 1212 та розкриті в Методрекомендаціях № 113.
Комп'ютерна техніка і її комплектуючі (комп'ютери, монітори, периферійне і мережеве обладнання комп'ютера, що за вартістю за одиницю чи комплект відноситься до основних засобів) та електронні засоби обробки інформації (електронно-обчислювальні, керуючі та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої тощо) обліковуються у групі «машини та обладнання» основних засобів (відповідно до п.3 розділу II НП(С)БОДС 121 та п.1 розділу II Методичних рекомендацій № 11).
Держказначейство України звертає увагу, що наказом Мінфіну України від 20.07.2020 р. № 432 «Про внесення зміни до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в держаному секторі 121 «Основні засоби» з НП(С)БОДС 121 вилучено норму, що встановлює вартісні ознаки для визнання активів основними засобами.
Статтею 8 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підприємство самостійно визначає свою облікову політику.
А відповідно до п.7 розділу II Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Мінфіну України від 23.01.2015 р. № 11, вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів суб'єкт державного сектору визначає в розпорядчому документі про облікову політику з обґрунтуванням критеріїв щодо визначення таких ознак.
Отже, КЕКВ залежатиме від економічної суті платежу та відображення в бухгалтерському обліку, а не від вартісної ознаки предметів.
Також в листі зазначено, що на офіційному вебсайті Мінфіну України розміщено інформаційне повідомлення щодо критеріїв, які суб'єкт державного сектору може застосовувати (але не виключно) для визначення вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.