Документ

Закон України від 21.09.2022 р. № 2623-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном»

Коментар

Верховна Рада України Законом України від 21.09.2022 р. № 2623-IX¹ (Закон № 2623) внесла зміни до Закону України від 05.07.2012 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення» (Закон № 5067) щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном².

¹ Цим Законом також внесено відповідні зміни до частини четвертої ст.4 Закону України від 22.09.2011 р. № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

² Метою прийняття цього Закону є спрощення для роботодавців забезпечення потреби у робочій силі, яка може бути задоволена за рахунок застосування праці іноземців та осіб без громадянства, забезпечення рівних умов праці для громадян України та іноземців, детінізації трудових відносин, а також удосконалення законодавства у цій сфері та усунення правових колізій, як зазначено в пояснювальній записці до проекту Закону № 2326.

Розглянемо головні зміни.

1. Зі ст.1 Закону № 5067 видалено п.8¹, 8² і 8⁴, у яких містилися визначення термінів «іноземні високооплачувані професіонали», «іноземні ІТ-професіонали» та «іноземний працівник творчої професії» відповідно.

2. Суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється роботодавцем, якому надано такі послуги (частину другу ст.38 Закону № 5067 викладено у новій редакції).

Також уточнено норму, відповідно до якої суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний безоплатно надавати громадянам України консультації та інформацію про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою працевлаштування. Попередня редакція цієї норми не конкретизувала, про які саме консультації та інформацію йдеться.

3. Скасовано норму, відповідно до якої діяльність роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснювалася на підставі відповідного дозволу. Наразі такі роботодавці направляють працівників за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця, та за наявності згоди первинної профспілкової організації та виконання певних обов’язків (частину першу ст.39 Закону № 5067 викладено у новій редакції).

4. Видача та продовження дії дозволу на застосування праці громадян Російської Федерації, Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, здійснюються за погодженням із регіональними органами СБУ (частину першу ст.42 Закону № 5067 доповнено новою нормою).

5. Новою редакцією частини другої ст.42 Закону № 5067 передбачено, що праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні кожним роботодавцем (раніше такий дозвіл необхідно будо отримувати на кожній посаді).

При цьому зникла норма про те, що резидент Дія Сіті може отримувати роботи (послуги), які виконуються (надаються) іноземцями та особами без громадянства за гіг-контрактами, без отримання зазначеного дозволу.

6. У новій редакції викладено наступні статті (зі зміною їх назв) Закону № 5067 щодо дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні:

• 42¹ «Підстави для отримання або продовження дії дозволу»;
• 42² «Перелік документів для отримання дозволу або продовження його дії»;
• 42³ «Строк дії дозволу»;
• 42⁴ «Плата за видачу або продовження дії дозволу»;
• 42⁶ «Строк розгляду заяв про видачу, продовження дії або внесення змін до дозволу»;
• 42⁷ «Порядок прийняття заяв про видачу, продовження дії, внесення змін до дозволу та порядок прийняття рішень про видачу, продовження дії, внесення змін до дозволу»;
• 42⁹ «Відмова у видачі, продовженні дії, внесенні змін до дозволу».

7. Внесено деякі зміни до наступних статей (зі зміною їх назв) Закону № 5067 щодо дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні:

• 42⁵ «Внесення змін до дозволу, видача дубліката дозволу»;
• 42⁸ «Зупинення розгляду заяв про видачу, продовження дії дозволу, внесення змін до дозволу»;
• 42¹⁰ «Скасування дозволу».

До того ж відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2623 дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, які видані або дію яких продовжено до набрання чинності Законом № 2623 (до 15 жовтня 2022 року), діють до закінчення строку, на який їх видано або на який їх дію було продовжено.

Закон № 2623 набрав чинності з дня, наступного за днем його офіційного публікування, – 15 жовтня 2022 року (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2623)³.

³ Закон № 2623 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 14.10.2022 р. № 210.