Документ
Коментар
Мінфін України наказом 28.12.2022 р. № 468 (Наказ № 468) виклав у новій редакції Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затверджений наказом Мінфіну України від 28.07.2000 р. № 181 (НП(С)БО 14).
1. У НП(С)БО 14 з’явилися нові терміни, а деякі з них уточнено, зокрема:
Валова інвестиція в оренду – сума мінімальних орендних платежів, які має одержати орендодавець відповідно до договору про фінансову оренду, та будь-якої негарантованої ліквідаційної вартості, нарахованої орендодавцю.
Чиста інвестиція в оренду – валова інвестиція в оренду, дисконтована за припустимою ставкою відсотка в оренді1.
1 Різниця між валовою інвестицією в оренду та чистою інвестицією в оренду є фінансовим доходом орендодавця (п.2 розділу ІІІ НП(С)БО 14).
Операційна оренда – оренда, що не передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигід, пов’язаних з правом власності на об’єкт оренди (у попередній редакції операційна оренда – це оренда інша, ніж фінансова).
Первісні прямі витрати – додаткові витрати, понесені у зв’язку з укладенням договору оренди, які не були б понесені, якби такого договору оренди не було б укладено, за винятком таких витрат, понесених орендодавцем-виробником або орендодавцем-дилером у зв’язку з фінансовою орендою.
Припустима ставка відсотка в оренді – ставка відсотка, за якою теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості дорівнює сумі справедливої вартості об’єкта фінансової оренди на початок строку оренди та будь-яких первісних прямих витрат орендодавця2.
2 Із застосуванням припустимої ставки відсотка в оренді, яка зазначається в договорі оренди, орендар розраховує теперішню вартість мінімальних орендних платежів на дату початку оренди. Якщо ставку в договорі оренди не визначено, то орендар застосовує ставку відсотка на можливі позики орендаря (п.1 розділу ІІ НП(С)БО 14).
2. Пунктом 1 розділу ІІ «Облік оренди в орендаря» НП(С)БО 14 встановлено, що первісні прямі витрати орендаря, що безпосередньо пов’язані з укладенням договору оренди (витрати, пов’язані з переговорами, юридичні послуги тощо), збільшують вартість визнаного активу. Мінімальні орендні платежі розподіляються орендарем між фінансовими витратами та зменшенням непогашених зобов’язань.
3. Відповідно до п.1 розділу ІІІ «Облік оренди в орендодавця» НП(С)БО 14 орендодавець відображає в бухгалтерському обліку наданий у фінансову оренду об’єкт як дебіторську заборгованість орендаря за сумою чистої інвестиції в оренду та визнає дохід і витрати, пов’язані з реалізацією активу.
Чистою інвестицією в оренду є валова інвестиція орендодавця в оренду, дисконтована за припустимою ставкою відсотка в оренді, зазначеною в договорі.
Первісні прямі витрати орендодавця (крім орендодавця-виробника або орендодавця-дилера), що безпосередньо пов’язані з укладенням договору оренди (витрати, пов’язані з переговорами, юридичні послуги тощо), збільшують вартість дебіторської заборгованості орендаря та зменшують суму доходу, визнану протягом строку оренди.
Також встановлено, що орендодавець збільшує балансову вартість орендованого активу на суму понесених ним первісних прямих витрат, що безпосередньо пов’язані з укладенням договору про операційну оренду (витрати, пов’язані з переговорами, юридичні послуги тощо), та визнає їх витратами протягом строку оренди на такій самій основі, як і дохід від оренди (п.9 розділу ІІІ «Облік оренди в орендодавця» НП(С)БО 14).
4. Нова редакція НП(С)БО 14 не містить додатків на відміну від попередньої редакції цього нормативно-правового акту, яка мала два додатки, а саме:
Наказ № 468 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (п.4 Наказу № 468)3.
3 На дату виходу огляду законодавства Наказ № 468 офіційно не опубліковано.