Документ
Коментар
Верховна Рада України Законом України від 12.01.2023 р. № 2888-IX (Закон № 2888) внесла суттєві зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ) щодо оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт.
1. Новою редакцією пп.170.9.1 ст.170 ПКУ, зокрема, встановлено, що фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
До підтвердних документів належать:
Також встановлено, що у разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку для проведення розрахунків застосував платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити (далі – платіжний інструмент), вартість витрат засвідчується документом (випискою та/або відомостями з рахунку) в електронній або паперовій формі, що містить визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітований такий платіжний інструмент (пп.170.9.2 ст.170 ПКУ викладено в новій редакції).
2. Під час перебування у відрядженні та/або виконання окремих цивільно-правових дій окрім готівкових та безготівкових коштів можна використовувати електронні гроші1. Щодо таких коштів також потрібно звітувати у встановленому порядку (п.170.9 ст.170 ПКУ викладено в новій редакції).
1 Електронні гроші – одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей (п.14 частини першої ст.1 Закону України від 30.06.2021 р. № 1591-IX «Про платіжні послуги»).
3. Відповідно до нової редакції пп.170.9.3 ст.170 ПКУ документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з пп.170.9.1 ст.170 ПКУ (див. вище), здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, зазначені строки, продовжуються на один календарний місяць.
Наприклад, якщо працівник повернувся з відрядження 14 квітня 2023 року, звітувати за витраченими коштами він має не пізніше 31 травня 2023 року. Якщо працівник використовував банківську картку, але на дату повернення з відрядження (закінчення відрядження) кошти ще не було списано з карткового рахунку, граничний строк звітування продовжується до 30 червня 2023 року.
Але слід звернути увагу на те, що у пп.170.9.3 ст.170 ПКУ йдеться тільки про повернення коштів, витрачених при безготівкових розрахунках з використанням платіжних інструментів, про готівку – ані слова. Чинною редакцією пп.170.9.2 ст.170 ПКУ (діє до 1 квітня 2023 року), зокрема, передбачено, що за наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт. Зі свого боку п.19 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148, щодо відряджень не встановлює строків, лише містить посилання на законодавство України, яким є ПКУ. Проте, зазначеним пунктом Положення передбачено, що готівка видається під звіт на виробничі (господарські) потреби на строк не більше 2 робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт2. Так що, цілком можливо очікувати найближчим часом зміни щодо цього питання.
2 За винятком закупівлі сільськогосподарської продукції та заготівлі вторинної сировини, а також закупівлі брухту чорних металів і брухту кольорових металів, для яких встановлено зазначеним Положенням інші строки.
4. Відповідно до нової редакції пп.170.9.4 п.170.9 ст.170 ПКУ звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається у строки, визначені п.170.9.3 ст.170 ПКУ (див. вище), платником податку (у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог Закону № 8513 та Закону № 21554) за формою, встановленою Мінфіном України, у разі:
3 Закон України від 22.05.2003 р. № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг».
4 Закон України від 05.10.2017 р. № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Якщо під час відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував платіжні інструменти для проведення розрахунків у безготівковій формі та/або для отримання готівки в межах суми добових витрат та за відсутності оподатковуваного доходу, звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, не складається і не подається.
Зазначимо, що підтвердні документи все ж таки мають бути у будь-якому разі, оскільки саме вони є доказом витрачання коштів (на що саме, на яку суму і таке інше).
Нагадаємо, що чинною редакцією пп.170.9.2 ст.170 ПКУ (діє до 1 квітня 2023 року), зокрема, передбачено, що звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:
Закон № 2888 набирає чинності з 1 квітня 2023 року, крім норм, які в цьому огляді не розглядалися (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2888)5.
5 Закон № 2888 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 31.01.2023 р. № 21.