Документ
Коментар
Верховна Рада України Законом України від 10.10.2024 р. № 4015-IX (Закон № 4015) внесла зміни до ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ) щодо оподаткування фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним1.
1 Додатково також див. інформаційний лист ДПС України № 8/2024 «Щодо окремих змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», щодо запровадження сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб з пунктів роздрібної торгівлі пальним та оподаткування податком на прибуток банків та інших фінансових установ», розміщений на офіційному вебпорталі ДПС України.
Абзацом першим пп.177.5.11 ст.177 ПКУ встановлено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця, сплачувати авансовий внесок з ПДФО за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на 1 число поточного місяця у розмірі, визначеному пп.177.5.11 ст.177 ПКУ2.
2 Згідно з новою нормою п.177.10 ст.177 ПКУ облік доходів і витрат від здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним, з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яка здійснюється за адресою місця роздрібної торгівлі пальним, ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Авансовий внесок з ПДФО сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на 1 число поточного місяця:
3 Для цілей застосування пп.177.5.11 ст.177 ПКУ скрапленим газом слід вважати пропан або суміш пропану з бутаном, скраплений газ природний, інші гази, за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 11 00 00, 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00 та/або обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15°С.
Авансові внески з ПДФО є невід’ємною частиною ПДФО.
Грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з ПДФО вважається узгодженим з моменту виникнення такого зобов’язання, що визначається за календарною датою, встановленою абзацом першим пп.177.5.11 ст.177 ПКУ для граничного строку сплати авансового внеску з ПДФО до відповідного бюджету.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансового внеску з ПДФО протягом строку, встановленого абзацом першим пп.177.5.11 ст.177 ПКУ, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст.124 ПКУ.
Новою редакцією пп.177.5.3 ст.177 ПКУ, зокрема, передбачено, що для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов’язання з ПДФО, розраховане за результатами остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до пп.177.5.11 ст.177 ПКУ. Сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов’язання з ПДФО.
Водночас встановлено, що у разі якщо сума авансового внеску з ПДФО, попередньо сплачена протягом звітного податкового року відповідно до пп.177.5.11 ст.177 ПКУ, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з ПДФО за такий звітний податковий рік, сума такого перевищення не підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.
Сума сплачених авансових внесків з ПДФО відповідно до пп.177.5.11 ст.177 ПКУ не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст.43 ПКУ.
Довідково. Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального – складова інформаційно-комунікаційної системи ДПС України, що містить перелік суб’єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі наданих ліцензій (п.29 частини першої ст.1 Закону № 38174).
4 Закон України від 18.06.2024 р. № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (див. коментар).
Місце роздрібної торгівлі пальним – об’єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник; спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним (п.52 частини першої ст.1 Закону № 3817).
Роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (п.77 частини першої ст.1 Закону № 3817).
Також звертаємо увагу, що згідно з новим п.34 підрозділу І розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ положення пп.177.5.11 ст.177 ПКУ застосовуються з першого числа місяця, в якому набрав чинності Закон № 4015 (тобто з 1 грудня 2024 року).
Як виняток з положень пп.177.5.11 ст.177 ПКУ, за місяць, в якому набрав чинності Закон № 4015 (тобто за грудень 2024 року), сплата авансового внеску з ПДФО здійснюється протягом 20 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 4015 (тобто з 1 грудня 2024 року). Таке грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з ПДФО вважається узгодженим у момент його виникнення, який визначається за календарною датою, встановленою цим абзацом для граничного строку сплати авансового внеску (тобто протягом 20 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 4015).
Частину другу ст.46 Закону № 3817 доповнено новим п.46, яким передбачено, що несплата суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з ПДФО за податковий (звітний) період є підставою для припинення дії ліцензії на право провадження роздрібної торгівлі пальним (ця норма набирає чинності 1 січня 2025 року).
Предметом камеральної перевірки органами ДПС може бути своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з ПДФО, визначеного відповідно до пп.177.5.11 ст.177 ПКУ (пп.75.1.1 ст.75 ПКУ доповнено новим пп.12).
Закон № 4015 набрав чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, – 1 грудня 2024 року, крім змін до частини другої ст.46 Закону № 3817 (щодо припинення дії ліцензії), яка набирає чинності 1 січня 2025 року, та окремих норм, які в цьому коментарі не розглядались (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4015)5.
5 Закон № 4015 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 30.11.2024 р. № 179.