Документ

Постанова КМУ від 05.01.2024 р. № 12 «Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес»

Коментар

КМУ постановою від 05.01.2024 р. № 12 (Постанова № 12), керуючись пп.«с» п.3 і п.4 ст.262, п.1 ст.267 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони (дата ратифікації Україною: 16.09.2014 р.; дата набрання чинності для України: 01.09.2017 р.), п.3 частини першої та частини другої ст.6 Закону про державну допомогу¹, затвердив критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес (Критерії оцінки).

¹ Закон України від 01.07.2014 р. № 1555-VII «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».

Критерії оцінки застосовуються для проведення оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання (СГ), що надається з метою компенсації витрат СГ, які надають послуги, що становлять загальний економічний інтерес (Послуги).

Оцінка допустимості державної допомоги проводиться у разі, коли компенсація призводить до надання переваги СГ, а саме – не дотримується хоча б одна з наведених умов:

• СГ, що отримує компенсацію, повинен фактично виконувати зобов’язання щодо надання Послуг, які повинні бути чітко визначені договором, регуляторним (розпорядчим) чи іншим актом, який повинен містити інформацію, зокрема, про зміст і тривалість зобов’язань з надання послуг, заходи для уникнення і повернення надмірної компенсації та ін.;
• механізм, на підставі якого розраховується компенсація, визначено об’єктивно і прозоро з метою уникнення надання СГ економічних переваг порівняно з конкуруючими суб’єктами;
• розмір компенсації витрат, понесених у зв’язку з наданням Послуг, не є надмірним, а саме – не перевищує розміру, необхідного для покриття усіх або частини витрат, понесених внаслідок виконання зобов’язань з надання таких послуг, з урахуванням відповідного доходу та обґрунтованого прибутку за їх надання;
• СГ, що надає Послуги, повинен бути обраний шляхом проведення процедури відкритих торгів (конкурсу) або будь-якої іншої конкурентної процедури, передбаченої законодавством, яка дасть змогу обрати пропозицію за найнижчою ціною за надання таких послуг. Якщо така процедура не може бути проведена, рівень компенсації визначається на основі результатів аналізу витрат, які понесе типовий суб’єкт господарювання, володіючи усіма необхідними засобами, що відповідають вимогам для надання Послуг, з урахуванням відповідного доходу та обґрунтованого прибутку для виконання зобов’язань.

Максимальний розмір державної допомоги на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, не повинен перевищувати суму, яка розраховується як різниця між витратами, понесеними СГ під час надання таких послуг, та доходами від їх надання з урахуванням обґрунтованого прибутку за формулою визначеною п.11 Критеріїв оцінки.

СГ, який, крім надання Послуг, провадить також іншу господарську діяльність, повинен забезпечувати здійснення розподілу витрат і доходів, зокрема: рахунки бухобліку доходів і витрат на надання Послуг та інших послуг, що надаються СГ, повинні бути окремими; усі витрати та доходи повинні розподілятися на основі принципів бухобліку доходів і витрат, визначених законом; принципи бухобліку витрат та доходів, відповідно до яких здійснюється розподіл таких витрат та доходів на окремі рахунки, повинні бути чітко визначені; компенсація не повинна спрямовуватися на фінансування діяльності, яка не є Послугами; витрати, пов'язані з провадженням іншої діяльності, яка не пов'язана з Послугами, включають усі прямі витрати та відповідну частину загальновиробничих витрат.

Постанова № 12 набрала чинності з дня її офіційного опублікування – 10 січня 2024 р.²

² Постанову № 12 офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 10.01.2024 р. № 7.