Документ

Інформаційне повідомлення ГУ ДПС у Черкаській області

Коментар

ГУ ДПС у Черкаській області в інформаційному повідомленні¹ роз’яснило, що під валютний нагляд підпадають відносини між суб’єктами господарської діяльності України і фізичними особами – нерезидентами, які не є іноземними суб’єктами господарювання, якщо за своєю сутністю такі відносини є господарською діяльністю, оформлені зовнішньоекономічним договором (контрактом), відповідно до якого проводяться операції з експорту та імпорту товарів, за якими банк здійснює валютний нагляд².

¹ За матеріалами інформаційного повідомлення, з повним текстом якого можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ГУ ДПС у Черкаській області.

² Операції з експорту та імпорту товарів, за якими банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків, визначено п.6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.

При цьому фахівці податкового органу нагадали, що правовою формою реалізації зовнішньоекономічної діяльності є зовнішньоекономічний договір (контракт).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – це домовленість двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст.1 Закону № 959³).

³ Закон України від 16.04.91 р. № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема, шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону № 959. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності (ст.6 Закону № 959).