Документ

Інформаційне повідомлення ГУ ДПС у Запорізькій області

Коментар

ГУ ДПС у Запорізькій області в інформаційному повідомленні від 21 лютого 2024 року¹ роз'яснило, що суб’єкт господарювання – резидент, який не розрахувався за придбані імпортовані товари, повинен включити суму безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом до складу доходів (без ПДВ)² відповідно до правил бухгалтерського обліку³. Коригування фінансового результату на суму безнадійної кредиторської заборгованості Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ) не передбачено.

¹ За матеріалами інформаційного повідомлення, з повним текстом якого можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ГУ ДПС у Запорізькій області.

² Сплачений до бюджету ПДВ платником податку – резидентом, який здійснює розмитнення придбаних у нерезидента товарів, є податковим зобов’язанням з ПДВ, сплаченим на митниці. Суму сплаченого під час розмитнення товарів податку включають до складу податкового кредиту, тому до суми безнадійної кредиторської заборгованості сума «імпортного» ПДВ не включається.

³ Відповідно до п.5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.01.2000 р. № 20, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Для списання кредиторської заборгованості використовується рахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

Нагадаємо, що під «безнадійною заборгованістю» вважається заборгованість, що відповідає одній з ознак, вказаних у п.14.1.11 ст.14 ПКУ, зокрема, але не виключено, – це заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

При розгляді спорів між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності строки позовної давності визначаються з урахуванням положень Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року (Конвенція), яка набула чинності для України 1 квітня 1994 року. Відповідно до її ст.8 для країн-учасниць, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (якщо укладені ними контракти не суперечать вимогам Конвенції), строк позовної давності становить чотири роки. Тобто, до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, за винятком тих, перелік яких наведено у ст.4 Конвенції, застосовується 4-річний строк позовної давності, за умови, що комерційні підприємства сторін договору у момент його укладення перебувають у Договірних державах. Перелік країн, які є учасниками Конвенції, наведено у листі МЗС України від 17.12.2007 р. № 72/19-612/1-3811.