Документ
Коментар
Мінфін України наказом від 16.05.2024 р. № 239 (Наказ № 239) затвердив Методичні рекомендації щодо організації здійснення місцевих запозичень, надання місцевих гарантій, управління місцевим боргом та гарантованим Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою боргом (Методичні рекомендації). Наказ Мінфіну України від 30.09.2021 р № 532 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо погодження обсягу та умов здійснення місцевих запозичень і надання місцевих гарантій» (Наказ № 532) визнано таким, що втратив чинність.
Нові Методичні рекомендації прийнято з метою посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування щодо залучення фінансово-кредитних ресурсів до місцевих бюджетів, управління місцевим боргом та гарантованим АР Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою боргом і досягнення боргової стійкості місцевих бюджетів у довгостроковій перспективі. Отже, положення цих Методичних рекомендацій мають застосовуватись під час провадження діяльності на ринку капіталу, здійснення заходів збалансованості місцевих бюджетів та оптимізації боргового навантаження.
Нові Методичні рекомендації визначають:
У додатках 1-4 до Методичних рекомендацій наведено форми нормативно-правових актів для відповідних рад про здійснення місцевого запозичення у формі укладання договорів позики, про здійснення місцевого запозичення у формі емісії облігацій місцевої позики, про надання місцевої гарантії, про затвердження висновку стосовно доцільності залучення кредиту (позики) під місцеву гарантію.
До того ж додатки 5-6 до Методичних рекомендацій містять форми довідки щодо наявності/відсутності простроченої заборгованості суб’єкта господарювання та інформації про мету запозичення з обґрунтуванням доцільності його здійснення, очікувані результати, напрями спрямування залучених коштів.
Методичні рекомендації формують етапи здійснення місцевих запозичень та надання місцевих гарантій, а саме:
1) визначення цілей та пріоритетних завдань, необхідних для реалізації потреб громади в поточному та середньостроковому періоді;
2) оцінка ресурсних можливостей місцевого бюджету, бюджету комунального підприємства;
3) розрахунок суми коштів, що додатково необхідно залучити (у тому числі на основі проєктно-кошторисної документації);
4) включення до прогнозу місцевого бюджету планових показників здійснення місцевих запозичень та надання місцевих гарантій у середньостроковому періоді;
5) вивчення кон’юнктури ринку капіталу та оцінка фінансово-кредитних пропозицій його учасників;
6) здійснення організаційних заходів у разі: залучення коштів безпосередньо у фінансовій установі – проведення перемовин з потенційним кредитором, отримання кредитної пропозиції; залучення частини коштів позики, позичальником за якою є держава Україна відповідно до міжнародних договорів/угод, – участь у конкурсі з відбору потенційних кінцевих бенефіціарів міжнародних проєктів, отримання листа про виділення коштів від міжнародних донорів; емісії облігацій місцевих позик – розрахунок кількісних параметрів випуску облігацій місцевих позик;
7) погодження обсягу та умов здійснення місцевого запозичення та/або надання місцевої гарантії;
8) прийняття місцевою радою рішення про здійснення місцевого запозичення та/або рішення про надання місцевої гарантії;
9) ресурсне забезпечення у місцевому бюджеті на поточний бюджетний період операцій залучення фінансово-кредитних ресурсів (затвердження у місцевому бюджеті показників надходження місцевого запозичення, видатків спрямування кредитних коштів, джерел та витрат з погашення і обслуговування місцевого боргу, обсягу надання місцевих гарантій, джерел та витрат на виконання гарантійних зобов’язань тощо);
10) формування фінансово-кредитних відносин у разі: надання місцевої гарантії – підписання договору про погашення заборгованості позичальника (комунального підприємства) перед АР Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою, правочину щодо надання місцевої гарантії, укладання комунальним підприємством кредитного договору (договору позики тощо) або договору (угоди) про передачу коштів позики; залучення коштів безпосередньо у фінансовій установі – укладання кредитного договору (договору позики); емісії облігацій місцевих позик – укладання за потреби договору з андеррайтером, реєстрація реєструвальним органом випуску облігацій, оформлення з НБУ договору про обслуговування випуску цінних паперів;
11) виконання початкових етапів реалізації інвестиційного проєкту (субпроєкту), інших напрямів залучення фінансово-кредитних ресурсів, а саме: проведення тендерної процедури, підписання з переможцем тендерної процедури договору щодо постачання товарів або надання послуг, або виконання робіт тощо);
12) отримання фінансово-кредитного ресурсу (вибірка коштів, розміщення облігацій місцевих позик шляхом укладання договорів з першими власниками відповідно до рішення про емісію облігацій місцевих позик та проспекту облігацій (у разі його оформлення)).
Наказ № 239 набрав чинності 16 травня 2024 р.