Документ

Закон України від 09.05.2024 р. № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану»

Коментар

Верховна Рада України Законом України від 09.05.2024 р. № 3706-IX (Закон № 3706) внесла зміни до низки законодавчих актів, зокрема, до:

• Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ);
• Закону України від 16.04.91 р. № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (Закон № 959);
• Закон України від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (Закон № 2473).

Здебільшого зміни стосуються питань:

• запровадження спеціального режиму експортного забезпечення до окремих видів товарів;
• особливостей розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (КІК), а також відповідальності за порушення, пов'язані із застосуванням норм ст.39² ПКУ щодо оподаткування КІК та подання звітності.

Зупинимося детальніше на цих питаннях.

1. Запровадження спеціального режиму експортного забезпечення до окремих видів товарів.

Найперше звертаємо увагу, що Закон № 959 доповнено новою ст.19², у якій йдеться про особливості здійснення операцій з експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану (режим експортного забезпечення). При цьому ст.19¹ цього Закону, якою передбачено особливості здійснення операцій з експорту товарів у період дії воєнного, надзвичайного стану, виключено.

Нормами нової ст.19² Закону № 959 передбачено, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, КМУ має право приймати рішення про запровадження та скасування режиму експортного забезпечення, який полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів у порядку та на умовах, визначених цією статтею. Йдеться про експорт агропродукції, що класифікується за кодами 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД (далі – окремі види товарів).

Забороняється експорт окремих видів товарів:

• суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, які не є платниками ПДВ;
• контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, передбачені зовнішньоекономічним договором, є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів, затверджені рішенням (наказом) Мінагрополітики України, у встановленому КМУ порядку. Мінімально допустимі експортні ціни обчислюються у доларах США. Мінагрополітики України забезпечує оновлення мінімально допустимих експортних цін шляхом прийняття відповідного рішення (наказу) кожного десятого календарного дня місяця, а якщо такий день припадає на вихідний – наступного за ним робочого дня. Мінімально допустимі експортні ціни розміщуються на офіційному веб-сайті Мінагрополітики України та застосовуються з дня, наступного за днем їх розміщення.

При цьому треба враховувати, що для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» ціна операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що відповідає принципу «витягнутої руки», визначається відповідно до ст.39 ПКУ, але не може бути меншою за мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до ст.19² Закону № 959 (абзац третій пп.97.3 п.97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Режим експортного забезпечення не застосовується до операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що вивозяться як припаси транспортними засобами комерційного призначення, а також включених до певних товарних підкатегорій, які здійснюються у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень п.1⁵ розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 30.06.93 р. № 3348-ХІІ «Про карантин рослин».

У зв’язку із запровадженням режиму експортного забезпечення також внесено зміни до Закону № 2473. Зокрема, ст.16 цього Закону доповнено новим п.15, відповідно до якого тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого КМУ відповідно до ст.19² Закону № 959, за операціями з експорту окремих видів товарів забороняється:

• зарахування зустрічних вимог;
• використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів;
• використання інших форм грошових розрахунків з нерезидентом, що не передбачають рух коштів в іноземній валюті з-за кордону на рахунки резидентів в Україні.

При цьому КМУ надано право встановлювати винятки та/або особливості запровадження такої заборони для окремих видів товарів.

До того ж відповідно до п.8 розділу IІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3706 КМУ у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону має забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації, а також привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.

КМУ має право прийняти рішення про запровадження режиму експортного забезпечення тільки після приведення у відповідність та прийняття усіх необхідних підзаконних нормативно-правових актів, а також після забезпечення можливості обробки інформації, визначеної Законом № 3706, в інформаційно-комунікаційних системах центральних органів виконавчої влади (п.5 розділу IІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3706).

Згідно з п.7 розділу IІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3706 КМУ повинен звернутися до НБУ з поданням про збільшення граничних строків розрахунків за операціями з експорту окремих видів товарів. Тобто у найближчий час НБУ розгляне питання щодо збільшення граничних строків розрахунків за операціями з експорту окремих видів товарів.

2. Особливості розрахунку скоригованого прибутку КІК, а також відповідальність за порушення, пов'язані із застосуванням норм ст.39² ПКУ щодо оподаткування КІК та подання звітності.

Законом № 3706 внесено зміни до ст.39² ПКУ щодо врахування витрат на нарахування процентів за борговими зобов’язаннями при розрахунку скоригованого прибутку КІК.

Нагадаємо, що відповідно до абзацу першого пп.39².3.2.3 ст.39² ПКУ при розрахунку скоригованого прибутку КІК витрати на нарахування процентів за борговими зобов’язаннями враховуються у сумі, що не перевищує 30% суми фінансового результату, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань КІК за даними фінансової звітності звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Згідно зі змінами, внесеними до зазначеної норми, тепер положення абзацу першого пп.39².3.2.3 ст.39² ПКУ не застосовуються:

• до частини процентних витрат КІК, які є вищими рівня витрат, розрахованих за принципом «витягнутої руки» відповідно до правил, встановлених ст.39 ПКУ. Такі витрати враховуються при розрахунку скоригованого прибутку КІК з урахуванням пп.39².3.2.4. У такому разі положення абзацу першого цього підпункту застосовуються до частини процентних витрат, що відповідають принципу «витягнутої руки»;
• до частини процентних витрат КІК за сумою кредиту (позики), який було отримано шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі), що входить до переліку, затвердженого КМУ, або від непов'язаної особи, з метою надання КІК кредиту (позики) пов'язаній особі – резиденту України за умови, що різниця між ставкою надання кредиту (позики) КІК пов'язаній особі – резиденту України і ставкою кредитування (запозичення), під яку КІК було отримано відповідний кредит (позику), не перевищує 50 базисних пунктів.

Водночас викладено в новій редакції абзац четвертий пп.39².3.2.4 ст.39² ПКУ, відповідно до якої контролюючий орган може зобов'язати контролюючу особу надати документацію з трансфертного ціноутворення щодо операцій КІК із будь-якою особою, зазначеною в пп.39².3.2.4 ст.39² ПКУ, у разі якщо:

• загальний обсяг операцій КІК з такою особою перевищує 10 млн грн за календарний рік,
• загальний дохід такої КІК перевищує 150 млн грн за календарний рік.

Контролююча особа протягом 60 календарних днів з дня отримання такої вимоги зобов'язана надати за власним вибором документацію з трансфертного ціноутворення, складену відповідно до вимог ст.39 ПКУ, або документацію з трансферного ціноутворення, складену відповідно до вимог законодавства іноземної держави (території), в якій зареєстрована КІК, з перекладом такої документації на українську мову.

До того ж до ПКУ внесено зміни щодо штрафних санкцій за порушення, пов'язані із застосуванням норм ст.39² ПКУ та подання звітності КІК. Відповідно до нового п.72 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:

• до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим п.120.7 ст.120 ПКУ;
• до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення, пов'язані із застосуванням норм ст.39² ПКУ;
• інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно ст.39² ПКУ:
  • є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України від 13.04.2012 р. № 4651-IV (КПКУ);
  • не може вважатися доказами у кримінальному провадженні у розумінні ст.84 КПКУ.

Відлік строку давності, передбаченого ст.102 ПКУ, для визначення податкового зобов'язання, пов'язаного з інформацією, що міститься у звітах КІК¹, починається з дати подання такого звіту до контролюючого органу.

¹ Йдеться про Звіт про контрольовані іноземні компанії (форму затверджено наказом Мінфіну України від 25.08.2022 р. № 254. Цей звіт подається юридичними особами разом з Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (форму затверджено наказом Мінфіну України від 20.10.2015 р. № 897, в редакції наказу Мінфіну України від 20.02.2023 р. № 101).

Закон № 3706 набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування, – 1 липня 2024 р. (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3706)².

² Закон № 3706 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 20.06.2024 р. № 61.