Документ
Коментар
Мінфін України наказом від 11.07.2024 р. № 338 (Наказ № 338) вніс зміни до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Мінфіну України від 12.10.2010 р. № 1202 (НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи»). Розглянемо головні зміни.
Пункт 4 розділу І НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи» доповнено новим абзацом, в якому наведено визначення терміну «амортизація» – систематичний розподіл вартості нематеріального активу, що амортизується, протягом строку його корисного використання.
Відповідно до нової редакції п.1 розділу ІІ НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи» нематеріальний актив визнається активом, якщо:
Новою редакцією абзацу шостого п.4 розділу ІІ НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи» визначено, що об'єкт нематеріальних активів оцінюється за первісною вартістю, якою є справедлива вартість у разі отримання нематеріального активу в результаті обміну на інший актив згідно із законодавством. Нагадаємо, що наразі у такому випадку об'єкт нематеріальних активів оцінюється за первісною вартістю, якою є залишкова вартість переданого нематеріального активу.
Аналогічні зміни зазнав і п.6 розділу ІІ НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи», який викладено в новій редакції. До того ж зазначений пункт містить норму, відповідно до якої якщо справедливу вартість отриманого або переданого об'єкта нематеріальних активів визначити неможливо, то первісною вартістю отриманого об'єкта нематеріальних активів є первісна (переоцінена) вартість переданого активу з урахуванням суми накопиченої амортизації.
Згідно з новою нормою п.12 розділу ІІ НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи» не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того періоду, в якому вони були здійснені, витрати на внутрішньо генеровані бренди, заголовки, назви видань, переліки користувачів послуг та інші подібні за своєю сутністю об'єкти.
Пункт 6 розділу ІІІ НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи» доповнено новим абзацом, відповідно до якого у випадку, коли більше неможливо визначити справедливу вартість переоціненого нематеріального активу (оскільки для нього не існує активного ринку), цей актив відображається за переоціненою первісною вартістю на дату останньої переоцінки з використанням даних активного ринку за вирахуванням суми будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених втрат від зменшення корисності.
Новою редакцією п.5 розділу IV НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи» передбачено, що строк корисного використання, ліквідаційна вартість та метод амортизації нематеріального активу переглядається на кінець звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигід. Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання також на кінець кожного звітного року оцінюються на наявність ознак невизначенності строку їх корисного використання та за відсутності таких ознак суб'єктом державного сектору установлюється строк корисного використання таких нематеріальних активів. Якщо суб'єкт державного сектору описує чинник (чинники), які суттєво впливають на наявність ознак невизначеності строку корисної експлуатації нематеріального активу, він враховує перелік чинників щодо визначення строку корисного використання (експлуатації) нематеріального активу, які наведено в п.4 розділу IV НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи», а саме: моральний знос (амортизацію), що передбачається; залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів суб'єкта державного сектору; очікуване використання нематеріального активу з урахуванням морального зносу (амортизації); строки корисного використання (експлуатації) подібних нематеріальних активів; правові або інші обмеження щодо строку корисного використання (експлуатації) нематеріального активу. Також суб'єкт державного сектору наводить інформацію про причини, які підтверджують оцінку строку корисної експлуатації нематеріального активу як невизначеного у примітках до фінансових звітів.
Строк корисної експлуатації нематеріального активу за угодою, яка має обов'язкову силу (включаючи права за контрактами чи інші юридичні права), не повинен перевищувати строк дії такої угоди, але може бути коротшим від періоду, протягом якого суб'єкт державного сектору очікує використовувати актив. Якщо строк угоди може бути подовжений, строк корисної експлуатації нематеріального активу повинен включати подовжений період (періоди), тільки якщо є свідчення, які підтверджують можливість такого подовження суб'єктом державного сектору без суттєвих витрат.
Зміни строку корисного використання, ліквідаційної вартості та методу амортизації нематеріального активу відображаються як зміни облікових оцінок відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затвердженого наказом Мінфіну України від 24.12.2010 р. № 1629.
Суму нарахованої амортизації суб’єкт державного сектору відображає збільшенням суми накопиченої амортизації нематеріальних активів та витрат, крім випадків, коли сума цих витрат включається до собівартості іншого активу і балансової вартості такого активу (відповідні зміни внесено до абзацу другого п.8 розділу IV НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи»).
Суб’єкти державного сектору у примітках до фінансових звітів наводять інформацію про причини, які підтверджують оцінку строку корисної експлуатації нематеріального активу як невизначеного (п.2 розділу VII НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи» доповнено новим пп.2.2).
Наказ № 338 набирає чинності з 1 січня 2025 р. (п.3 Наказу № 338).