Документ
Коментар
Верховна Рада України Законом України від 10.10.2024 р. № 4015-IX (Закон № 4015) внесла зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ) щодо оподаткування платників податку на прибуток, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним1.
1 Додатково також див. інформаційний лист ДПС України № 8/2024 «Щодо окремих змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», щодо запровадження сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб з пунктів роздрібної торгівлі пальним та оподаткування податком на прибуток банків та інших фінансових установ», розміщений на офіційному вебпорталі ДПС України.
Статтю 137 ПКУ доповнено новим п.137.12, згідно з яким платники податку на прибуток, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Такі авансові внески та податок на прибуток визначаються у порядку, передбаченому п.141.14 ст.141 ПКУ.
Відповідно до нового пп.141.14.1 ст.141 ПКУ платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше 20 числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному пп.141.14.2 ст.141 ПКУ.
Зі свого боку пп.141.14.2 ст.141 ПКУ передбачено, що авансовий внесок сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця у розмірі:
2 Для цілей застосування п.141.14 ст.141 ПКУ скрапленим газом слід вважати пропан або суміш пропану з бутаном, скраплений газ природний, інші гази, за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 11 00 00, 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00 та/або обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15°C.
Підпунктом 141.14.3 ст.141 ПКУ встановлено, що авансові внески є невід’ємною частиною податку на прибуток.
Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток зменшує податкові зобов’язання з цього податку, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною ст.136 ПКУ (тобто 18%), у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюється дія положення ст.43 ПКУ.
Відповідно до пп.141.14.4 ст.141 ПКУ грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання. Такий момент визначається за календарною датою, встановленою пп.141.14.1 ст.141 ПКУ для граничного строку сплати авансового внеску з податку на прибуток до відповідного бюджету ПКУ (тобто не пізніше 20 числа поточного місяця).
У разі якщо платник податку не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на прибуток протягом строку, визначеного пп.141.14.1 ст.141 ПКУ (тобто не пізніше 20 числа поточного місяця), такий платник притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст.124 ПКУ.
Довідково. Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального – складова інформаційно-комунікаційної системи ДПС України, що містить перелік суб’єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі наданих ліцензій (п.29 частини першої ст.1 Закону № 38173).
3 Закон України від 18.06.2024 р. № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (див. коментар).
Місце роздрібної торгівлі пальним – об’єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник; спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним (п.52 частини першої ст.1 Закону № 3817).
Роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (п.77 частини першої ст.1 Закону № 3817).
Новим п.71 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що норми п.137.12 ст.137 та п.141.14 ст.141 ПКУ застосовуються з першого числа місяця, в якому набрав чинності Закон № 4015 (тобто з 1 грудня 2024 року).
Як виняток з положень п.141.14 ст.141 ПКУ, за місяць, в якому набрав чинності Закон № 4015 (тобто за грудень 2024 року), сплата авансового внеску з податку на прибуток здійснюється протягом 20 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 4015 (тобто з 1 грудня 2024 року). Таке грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою абзацом другим п.71 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, для граничного строку сплати авансового внеску (тобто протягом 20 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 4015).
Частину другу ст.46 Закону № 3817 доповнено новим п.46, яким передбачено, що несплата суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток, визначеного п.141.14 ст.141 ПКУ за податковий (звітний) період, є підставою для припинення дії ліцензії на право провадження роздрібної торгівлі пальним (ця норма набирає чинності 1 січня 2025 року).
Предметом камеральної перевірки органами ДПС може бути своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток, визначеного відповідно до п.141.14 ст.141 ПКУ (пп.75.1.1 ст.75 ПКУ доповнено новим пп.12).
Органи ДПС здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою сплати авансових внесків з податку на прибуток платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним (пп.191.1.521 ст.191 ПКУ викладено в новій редакції).
Закон № 4015 набрав чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, – 1 грудня 2024 року, крім змін до частини другої ст.46 Закону № 3817 (щодо припинення дії ліцензії), яка набирає чинності 1 січня 2025 року, та окремих норм, які в цьому коментарі не розглядались (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4015)4.
4 Закон № 4015 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 30.11.2024 р. № 179.