Документ
Коментар
Мінфін України наказом від 11.11.2024 р. № 573 (Наказ № 573) вніс зміни до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну України від 23.01.2015 р. № 11 (Методрекомендації «Нематеріальні активи»).
Зокрема, у новій редакції викладено п.1 розділу ІІ Методрекомендацій «Нематеріальні активи» щодо визначення «нематеріальний актив». Відтепер нематеріальний актив визнається активом, якщо, зокрема, виникає внаслідок угод, які мають обов'язкову силу незалежно від того, чи можуть вони бути передані або відокремлені від суб'єкта державного сектору чи від інших прав та зобов'язань.
Змінами, внесеними до п.3 розділу ІІ Методрекомендацій «Нематеріальні активи», відкориговано назви окремих груп, за якими ведеться бухгалтерський облік нематеріальних активів щодо кожного об'єкта, а саме:
Крім того, відповідно до нової редакції абзацу шостого п.5 розділу ІІ Методрекомендацій «Нематеріальні активи» об'єкт нематеріальних активів оцінюється за первісною вартістю, якою є, окрім іншого, справедлива вартість у разі отримання нематеріального активу в результаті обміну на інший актив згідно із законодавством.
Новою редакцією п.7 розділу ІІ Методрекомендацій «Нематеріальні активи» визначено, що первісною вартістю об'єкта нематеріальних активів, отриманого в результаті обміну на інший актив, згідно із законодавством є його справедлива вартість на дату оприбуткування. Якщо справедливу вартість отриманого або переданого об'єкта нематеріальних активів визначити неможливо, то первісною вартістю отриманого об'єкта нематеріальних активів є первісна (переоцінена) вартість переданого активу з урахуванням суми накопиченої амортизації.
Відповідно до доповнень до п.13 розділу ІІ Методрекомендацій «Нематеріальні активи» не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, витрати на внутрішньо генеровані бренди, заголовки, назви видань, переліки користувачів послуг та інші подібні за своєю сутністю об'єкти.
Також розділ ІІ Методрекомендацій «Нематеріальні активи» доповнено п.14, згідно з яким на етапі дослідження внутрішнього проєкту витрати на дослідження відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, якщо суб'єкт державного сектору не може довести ймовірність отримання майбутніх економічних вигід від його використання або потенціалу корисності.
Новим абзацом п.5 розділу ІІІ Методрекомендацій «Нематеріальні активи» передбачено, що у випадку, коли більше неможливо визначити справедливу вартість переоціненого нематеріального активу (оскільки для нього не існує активного ринку), цей актив відображається за переоціненою первісною вартістю на дату останньої переоцінки з використанням даних активного ринку за вирахуванням суми будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених втрат від зменшення корисності.
З п.6 розділу ІІІ Методрекомендацій «Нематеріальні активи» виключено абзац, яким передбачалось, що якщо залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об'єкта.
Слід зазначити, що згідно з доповненнями до абзацу четвертого п.5 розділу ІV Методрекомендацій «Нематеріальні активи» сума нарахованої амортизації відображається збільшенням суми витрат і збільшенням суми накопиченої амортизації нематеріальних активів, крім випадків, коли сума цих витрат включається до собівартості іншого активу і балансової вартості такого активу.
У новій редакції викладено п.8 розділу ІV Методрекомендацій «Нематеріальні активи», згідно з яким строк корисного використання, ліквідаційна вартість та метод амортизації нематеріального активу переглядаються на кінець звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів або зміни умов отримання майбутніх економічних вигід від його використання.
Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання також на кінець кожного звітного року оцінюються на наявність ознак невизначеності строку їх корисного використання, та за відсутності таких ознак суб'єктом державного сектору установлюється строк корисного використання таких нематеріальних активів.
Строк корисної експлуатації нематеріального активу за угодою, яка має обов'язкову силу (включаючи права за контрактами чи інші юридичні права), не має перевищувати строк дії такої угоди, але може бути коротшим від періоду, протягом якого суб'єкт державного сектору очікує використовувати актив. Якщо строк угоди, що має обов'язкову силу (включаючи права за контрактами чи інші юридичні права), може бути подовжений, строк корисної експлуатації нематеріального активу має включати подовжений період (періоди), тільки якщо є свідчення, які підтверджують можливість такого подовження суб'єктом державного сектору без суттєвих витрат.
Амортизація нематеріального активу нараховується з огляду на новий строк корисного використання, метод нарахування амортизації та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.
Зміни строку корисного використання, ліквідаційної вартості та методу амортизації нематеріального активу відображаються як зміни облікових оцінок відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затвердженого наказом Мінфіну України від 24.12.2010 р. № 1629.
Наказ № 573 набрав чинності з 1 січня 2025 р. (п.3 Наказу № 573).