Документ

Закон України від 16.01.2025 р. № 4225-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень»

Коментар

Верховна Рада України Законом України від 16.01.2025 р. № 4225-IX (Закон № 4225) внесла зміни до Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (БКУ). Зупинимося на найбільш значущих змінах БКУ докладніше.

1. Статтю 2 БКУ доповнено новими термінами: публічні інвестиції; публічний інвестиційний проект; програма публічних інвестицій; єдиний проектний портфель публічних інвестицій; середньострокове зобов’язання за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів; управлінська відповідальність та підзвітність (п. 44¹ – 44⁴, 47⁴, 49² ст.2 БКУ).

2. Відповідно до нового абзацу частини четвертої ст.13 БКУ у разі ліквідації, реорганізації бюджетної установи, що має наслідком зміну організаційної форми господарювання, залишки власних надходжень перераховуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за дорученням бюджетної установи та погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів на рахунок правонаступника, відкритий в органах Казначейства України.

3. Статтю 20 БКУ доповнено частиною десятою, згідно з якою програмно-цільовий метод у бюджетному процесі передбачає застосування гендерно орієнтованого підходу, в рамках якого головні розпорядники бюджетних коштів та інші учасники бюджетного процесу враховують гендерні аспекти у процесі планування, виконання та звітування про виконання бюджетних програм.

4. Змінами до ст.22 БКУ встановлено, що, головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема:

• розробляє план діяльності на середньостроковий період (включаючи заходи щодо підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій) з урахуванням Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади), єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади), прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку;
• організовує та забезпечує складання пропозицій до середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади) і подає їх центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку (Раді міністрів АР Крим, місцевій державній адміністрації, виконавчому органу місцевого самоврядування);
• організовує та забезпечує на підставі Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади) та плану діяльності на середньостроковий період складання бюджетного запиту і подає його Мінфіну України (місцевому фінансовому органу);
• здійснює підготовку звітів про стан підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, а також оцінку ефективності публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку.

5. Рішення про надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, якщо така державна підтримка надається за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету шляхом виплати приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність та здійснення інших платежів, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, приймається за умови включення проекту до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави (регіону, територіальної громади) окремо щодо кожного проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства (відповідні зміни внесено до абзацу другого частини восьмої ст.22 БКУ).

6. Внесено зміни щодо заборони зменшення бюджетних призначень на здійснення середньострокових зобов'язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів (відповідні зміни внесено до частини третьої ст.23 БКУ).

7. Обсяг видатків на виконання середньострокових зобов’язань щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів встановлюється законом про Державний бюджет України у межах бюджетних призначень за бюджетними програмами, передбаченими на закупівлю озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів (ст.23 БКУ доповнено частиною вісімнадцятою).

Також в новій редакції викладено:

• ст.24¹ БКУ «Державний фонд регіонального розвитку»;
• норми ст.26 БКУ щодо організації внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту у бюджетному процесі;
• ст.33¹ БКУ «Планування, підготовка та реалізація публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій»;
• ст.105 БКУ «Субвенції на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій».

До того ж суттєвих змін зазнала ст.24² БКУ щодо напрямів спрямування коштів державного дорожнього фонду. Крім того, БКУ доповнено новими статтями:

• 75² «Планування, підготовка та реалізація публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій на регіональному та місцевому рівнях»;
• 121¹ «Відповідальність за порушення зобов’язань, пов’язаних з оборонними закупівлями», якою передбачено, що в разі, коли порушення зобов’язання пов’язане з виконанням державного контракту (договору) постачальником товарів (виконавцем робіт, надавачем послуг) та/або виконавцем державного контракту (договору) з оборонних закупівель для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, штрафні санкції застосовуються (якщо інше не передбачено законом чи договором) у наступних розмірах:
  • за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
  • за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Закон № 4225 набрав чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування – 5 березня 2025 р., крім п.34 розділу I цього Закону (щодо бюджету розвитку місцевих бюджетів), який вводиться в дію з 1 січня 2026 р. (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 4225)¹.

¹ Закон № 4225 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 04.03.2025 р. № 43.

Також, нагадаємо, що останні зміни до БКУ, які було внесено наприкінці 2024 р. Законом України від 03.12.2024 р. № 4106-IX (Закон № 4106), стосувалися здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями. Зокрема, цими змінами введено терміни «боргове зобов’язання» та «державний борг» (п.12¹ та п.20 частини першої ст.2 БКУ), а також встановлено, що повноваження і функції Боргового агентства України до початку його функціонування здійснює Мінфін України (п.3⁵ розділу IV «Прикінцеві положення» БКУ).

Відповідно до п.35¹ розділу VI «Прикінцеві положення» БКУ право на здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями (зокрема шляхом укладення кредитних договорів (договорів позики), договорів купівлі інструменту щодо кредитних (платіжних) зобов’язань позичальника чи будь-яких інших відповідних документів) в рамках угод з ЄС, іноземними державами, фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж Держбюджет України, в тому числі за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів Російської Федерації, відповідно до механізму кредитної співпраці з Україною належить державі в особі Голови Боргового агентства України за дорученням Міністра фінансів України.

Основні умови здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями із зазначенням виду надходження від здійснення таких правочинів відповідно до бюджетної класифікації та необхідність внесення змін до розпису Держбюджету України на відповідний період визначає КМУ.

На обсяг внесених змін до розпису здійснюється коригування відповідних показників доходів, фінансування, граничних обсягів дефіциту і державного боргу, визначених законом про Держбюджет України на відповідний період.

Умови правочинів з умовними зобов’язаннями можуть передбачати обмежене право кредиторів вимагати від держави повернення кредитів (позик), що були надані внаслідок здійснення таких правочинів, за рахунок коштів Держбюджету України, зокрема у разі здійснення відшкодування (компенсації) до Держбюджету України шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Боргове агентство України веде Реєстр правочинів з умовними зобов’язаннями, визначених п.35¹ розділу VI «Прикінцеві положення» БКУ та щомісяця публікує інформацію з відповідного реєстру на своєму офіційному сайті.

Під час здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями Голова Боргового агентства України має право брати зобов’язання від імені України, пов’язані із здійсненням таких правочинів, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих спорах щодо таких зобов’язань.