Документ
Коментар
ДКСУ в листі від 25.03.2025 р. № 12-12-12/6653 розглянула питання щодо можливості застосування рахунку-фактури як підтвердного документу при реєстрації бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.
ДКСУ зазначила, що реєстрація та облік бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. 2456-VI та Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.03.2012 р. № 309 (Порядок № 309).
У листі ДКСУ нагадала, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів подають до відповідного органу ДКСУ Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі – Реєстр) та/або Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та/або бюджетного фінансового зобов'язання (п.2.2 та 2.4 Порядку № 309).
Зі свого боку органи ДКСУ звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, включених до Реєстру (пункт 2.3 Порядку № 309).
Водночас ДКСУ зазначає, що орієнтовний перелік підтвердних документів визначено Методичними рекомендаціями щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затвердженими наказом ДКСУ від 29.04.2013 р. № 68, у редакції наказу ДКСУ від 19.07.2019 р. № 213, та не є вичерпним.
Крім того, роз'яснення щодо застосування рахунків-фактур для цілей бухгалтерського обліку були надані Мінфіном України у листі від 24.03.2023 р. № 41010-06-5/7983.
Так, для цілей бухгалтерського обліку оформлений з дотриманням вимог законодавства рахунок-фактура може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акту приймання-передачі, з урахуванням вимог цивільного та господарського законодавства щодо питань, пов'язаних із виконанням договірних зобов'язань, а також належним чином оформлених договорів, тільки у разі оплати такого рахунку-фактури, що підтверджується відповідними документами (платіжна інструкція, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо).
Виходячи із вищенаведеного ДКСУ робить висновок, що рахунок-фактура може бути підтвердним документом при реєстрації бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів лише при здійсненні ними попередньої оплати відповідно до законодавства та умов, визначених договорами, або при здійсненні платежів, що не потребують підтвердження отримання товару, робіт чи послуг.