Документ
Коментар
ГУ ДПС в Одеській області в інформаційному повідомленні1 поінформувало, що суд апеляційної інстанції постановою від 20.03.2025 р. у справі № 420/28865/232 прийняв рішення на користь податкового органу щодо нарахування пені3 за порушення строків розрахунків4 у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Тобто суд відхилив вимоги підприємства, на підставі того, що контролюючий орган не може нарахувати пеню за порушення строків:
1 За матеріалами інформаційного повідомлення, з повним текстом якого можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ГУ ДПС в Одеській області.
2 Див. рішення суду у реєстрі судових рішень за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/Review/126002400.
3 Порушення резидентами встановленого НБУ строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п’ята ст.13 Закону України від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (Закон № 2473).
4 Відповідно до вимог п.21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Але в період запровадження воєнного стану цей строк зменшено до 180 календарних днів згідно з п.142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Цей строк не поширюється на товари, роботи та послуги, зазначені в п.1 Постанови НБУ від 14.05.2019 р. № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів», в якій НБУ встановлено виняткові строки щодо окремих операцій. Валютний нагляд банк здійснює відповідно до вимог Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.
5 Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
1. Щодо форс-мажорних обставин, пов’язаних з військовими діями на території України.
Суд зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні, сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
У межах спірних правовідносин, надання сертифікату Торгово-промисловою палатою України (ТППУ), отриманого у встановленому законодавством порядку6, є обов’язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, або лист ТППУ, не звільняє від виконання зобов’язання автоматично.
6 В Україні порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами за відповідним Регламентом (див. детальну інформацію на офіційному вебпорталі Торгово-промислової палати України).
До того ж судом зазначено, що при видачі сертифікату ТППУ засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).
Відповідно до діючого законодавства України форс-мажорні обставини звільняють лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняють від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.
Отже, відсутність у позивача документу, який відповідно до вимог чинного законодавства та умов контракту засвідчує наявність форс-мажорних обставин та їх зв`язок із обставинами порушення, спростовує доводи підприємства щодо підстав звільнення його від відповідальності за порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за вказаною операцією.
Аналогічні висновки містяться і в постанові Вищого суду України від 23 липня 2024 р. по справі № 240/25642/22 (адміністративне провадження № К/990/13274/24)7.
7 Див. рішення суду в реєстрі судових рішень за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120872678.
2. Щодо не нарахування пені під час карантину.
Суд зазначив, що дійсно відповідно до абзацу одинадцятого п.521 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Проте це не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин. Оскільки відсутні підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено ст.13 Закону № 2473).
Тобто дія положення абзацу одинадцятого п.521 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який передбачає не нарахування пені протягом дії карантину, не розповсюджується на пеню за порушення строків розрахунків у валюті, що передбачена Законом № 2473.