Документ

Закон України від 11.03.2025 р. № 4282-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад»

Коментар

Верховна Рада України Законом України від 11.03.2025 р. № 4282-IX (Закон № 4282) внесла зміни до низки законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Зокрема, зміни внесено до законів України від 26.01.93 р. № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (Закон № 2939) та від 10.12.2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» (Закон № 889).

Серед нововведень Закону № 4282 слід зазначити наступні.

1. Новою ст.6¹ Закону № 2939 щодо складових заробітної плати та особливостей оплати праці посадових осіб органу держфінконтролю передбачено, що заробітна плата держслужбовців органу держфінконтролю, його міжрегіональних територіальних органів складається з посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; доплати за спеціальне звання; доплати за інтенсивність праці; доплати за виконання особливо важливої роботи; доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; премії (розмір якої у разі її встановлення не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу).

КМУ за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, визначає схему посадових окладів на посадах державної служби в органі держфінконтролю, його міжрегіональних територіальних органах.

Також ст.6¹ Закону № 2939 встановлено спеціальні звання держслужбовців органу держфінконтролю, порядок присвоєння яких та розмір доплат за спеціальне звання затверджуються КМУ.

2. Відповідно до нового п.31 частини третьої ст.13 Закону № 889 центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби надано право погоджувати результати класифікації посад держслужби у держоргані, крім держорганів, перелічених у абзаці третьому п.1 частини сьомої ст.51 Закону № 889.

До того ж змінами до Закону № 889 знято тримісячне обмеження на тимчасове виконання обов’язків за вакантною посадою держслужби (виключено частину восьму ст.31 Закону № 889).

Статтю 50 Закону № 889 викладено в новій редакції, відповідно до якої заробітна плата держслужбовця враховує кваліфікацію та досвід, важливість і складність роботи на посаді, ступінь відповідальності, а також результативність, ефективність та якість виконання посадових обов’язків. Згідно з частиною другою цієї статті Закону № 889 заробітна плата держслужбовця складається з:

• сталої заробітної плати – посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг держслужбовця;
• варіативної заробітної плати – премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, місячної або квартальної премії.

Також цією нормою Закону № 889 визначено, що стала заробітна плата держслужбовця є фіксованою виплатою та основною винагородою за виконання посадових обов’язків, яка гарантується Законом № 889. Зі свого боку варіативна заробітна плата залежить від особистого внеску держслужбовця в загальний результат роботи державного органу, є винагородою за ініціативну роботу, своєчасне і якісне виконання завдань, виконання додаткового обсягу завдань.

Також держслужбовці можуть отримувати гарантійні та компенсаційні виплати, які встановлюються їм незалежно від їхньої заробітної плати, не входять до її сталої або варіативної складової та не враховуються при формуванні фонду сталої та варіативної заробітної плати. Такі виплати є частиною державних гарантій, спрямованих на компенсацію витрат, що виникають у зв’язку з виконанням службових обов’язків або реалізацією спеціального правового статусу держслужбовця.

До гарантійних та компенсаційних виплат належать: компенсація у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; грошова допомога, що виплачується з наданням щорічної основної відпустки; інші гарантійні та компенсаційні виплати, встановлені законодавством.

Відповідно до частини третьої ст.50 Закону № 889 з переліку виплат, що належать до премій держслужбовців, виключено місячну або квартальну премію за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

До того ж цією нормою встановлено, що загальний розмір премій, які може отримати держслужбовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його сталої заробітної плати за рік.

Розмір місячної премії держслужбовця не може перевищувати 30 відсотків розміру його посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця, за який виплачується премія. Розмір квартальної премії не може перевищувати 90 відсотків розміру його посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом кварталу, за який виплачується премія.

Із частини четвертої ст.50 Закону № 889 виключено норму, згідно з якою фонд оплати праці держслужбовців формувався за рахунок коштів держбюджету, а також коштів, які надходили до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Відтепер джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є лише держбюджет.

Порядок формування фонду оплати праці держслужбовців у державному органі затверджується КМУ (частина шоста ст.50 Закону № 889).

Новою редакцією ст.51 Закону № 889 передбачено:

• визначення КМУ схеми посадових окладів на посадах держслужби;
• встановлення розмірів посадових окладів на посадах держслужби з урахуванням каталогу типових посад держслужби і критеріїв віднесення до таких посад;
• щорічне зіставлення рівня оплати праці на типових посадах держслужби з рівнем оплати праці у приватному секторі в Україні;
• затвердження КМУ каталогу типових посад держслужби і критеріїв віднесення до таких посад за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері держслужби;
• затвердження методики проведення класифікації посад держслужби.

Каталог типових посад держслужби і критерії віднесення до таких посад відповідно до частини п’ятої ст.51 Закону № 889 передбачають перелік та описи:

• сімей посад – посад держслужби, об’єднаних спільними функціональними напрямами діяльності;
• рівнів посад – ознак, що відображають якісні відмінності у характеристиках складності та відповідальності роботи на певному рівні службової діяльності на посадах держслужби;
• юрисдикцій і типів держорганів.

Відповідно до частини шостої ст.51 Закону № 889 мінімальний розмір посадового окладу на посадах держслужби в держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст, районів у містах, не може становити менше двох з половиною розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року.

З метою визначення розмірів посадових окладів держоргани поділяються за юрисдикцією, а в межах юрисдикції – за типами (частина сьома ст.51 Закону № 889).

У новій редакції викладено ст.52 Закону № 889, якою передбачено, що надбавка за вислугу років на держслужбі встановлюється на рівні 2 відсотки (раніше – 3 відсотки) посадового окладу держслужбовця за кожний календарний рік стажу держслужби, але не більше 30 відсотків (раніше – 50 відсотків) посадового окладу.

Частиною третьою ст. 52 Закону № 889 встановлено компенсацію у зв'язку з роботою, пов’язаною з доступом до державної таємниці, в розмірі та порядку, визначених КМУ.

Відповідно до нової редакції частини першої ст.57 Закону № 889 грошова допомога при наданні щорічної основної оплачуваної відпустки виплачується у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу протягом цього місяця.

Новими п.14²-14³ розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні:

• та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування, КМУ може встановлювати додаткові коригуючі коефіцієнти для оплати праці держслужбовців різних державних органів з урахуванням особливостей адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється юрисдикція таких органів, а для державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів, інших органах та установах системи правосуддя допускається встановлення також інших коефіцієнтів до посадових окладів, у тому числі за рахунок коштів спецфонду Держбюджету України;
• та до завершення календарного року, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, дія частини шостої ст.52 Закону № 889 тимчасово зупиняється, а фонд преміювання державного органу не може перевищувати 20 відсотків загального фонду сталої заробітної плати за рік.

До того ж п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4282 встановлено, що:

• у 2025 р. класифікація посад держслужби проводиться відповідно до Алгоритму проведення класифікації посад державної служби в умовах воєнного стану, затвердженого КМУ;
• з 01.01.2026 р. максимальний розмір посадового окладу на посадах керівників держорганів, віднесених до першого типу держорганів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, становить не більше п’ятнадцяти мінімальних розмірів посадового окладу на посадах держслужби у держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст, районів у містах;
• оплата праці держслужбовців держорганів, діяльність яких регулюється спеціальними законодавчими актами, здійснюється відповідно до умов, встановлених відповідними актами;
• до внесення відповідних змін до Закону № 889 рівнозначною посадою держслужби в держоргані, що провів класифікацію посад держслужби, визначається посада держслужби, що належить до тієї самої категорії і того самого рівня посад держслужби з урахуванням юрисдикції держоргану.

Закон № 4282 набрав чинності з 1 квітня 2025 р., крім:

• абзацу шостого пп.4 п.2 розділу I Закону № 4282 щодо зіставлення рівня оплати праці на типових посадах держслужби з рівнем оплати праці у приватному секторі, який набирає чинності з 1 січня 2027 р.;
• абзаців чотирнадцятого – двадцять четвертого пп.4 п.2 розділу I Закону № 4282 щодо мінімального розміру посадового окладу та поділу за юрисдикцією і за типами, які набирають чинності з 1 січня 2026 р.;
• п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4282 щодо заходів КМУ, який набрав чинності з дня, наступного за днем офіційного опублікування Закону № 4282 – 5 червня 2025 р. (п.1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4282)¹.

¹ Закон № 4282 офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 04.06.2025 р. № 109.