Документ

Постанова КМУ від 14.07.2025 р. № 837 «Про внесення змін щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування до деяких постанов Кабінету Міністрів України»

Коментар

КМУ постановою від 14.07.2025 р. № 837¹ (Постанова № 837) вніс зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, в редакції постанови КМУ від 26.06.2015 р. № 439 (Порядок № 1266). Розглянемо головні зміни.

¹ Зазначеною Постановою також внесено зміни до постанови КМУ від 01.10.2014 р. № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та до постанови КМУ від 04.12.2019 р. № 986 «Про затвердження Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників», які в цьому коментарі не розглядаються.

1. Відповідно до абзацу четвертого п.2 Порядку № 1266 сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не повинна перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески (ЄСВ). Змінами, внесеними Постановою № 837, зазначений абзац доповнено новою нормою, відповідно до якої зазначене обмеження обчислюється шляхом ділення розміру заробітної плати (доходу) таких осіб (працівників та гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті), з якого фактично сплачено страхові внески (ЄСВ) в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44) з подальшим множенням частки на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності відповідного місяця.

2. Новим абзацом п.3 Порядку № 1266 передбачено, що місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду.

Нагадаємо, що раніше цей пункт вже містив аналогічну норму, проте змінами, внесеними постановою КМУ від 02.12.2022 р. № 1350, її було вилучено.

3. Пункт 7 Порядку № 1266 доповнено новими нормами, згідно з якими для добровільно застрахованих осіб, у яких період з дня набрання чинності договором про добровільну участь² до дня настання страхового випадку менший, ніж 12 календарних місяців, середній дохід для розрахунку виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, обчислюється за фактичний період (з першого до останнього числа календарного місяця) дії договору про добровільну участь перед настанням страхового випадку.

² Тут і далі йдеться про договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Якщо період з дня набрання чинності договором про добровільну участь до дня настання страхового випадку менший, ніж календарний місяць, середній дохід для розрахунку виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, обчислюється за фактичний період (календарні дні) дії такого договору перед настанням страхового випадку.

4. Змінами, внесеними до абзацу другого п.29 Порядку № 1266 встановлено, що якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру³ застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців, середня заробітна плата визначається для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім тимчасової непрацездатності за місцем роботи, де стався страховий випадок за страхуванням від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця – виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати⁴, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

³ Йдеться про Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування.

⁴ Нагадаємо, що на 2025 р. мінімальну заробітну плату встановлено в розмірі 8000 грн (див. коментар до Закону України від 19.11.2024 р. № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік»).

Постанова № 837 набрала чинності з дня її офіційного опублікування – 18 липня 2025 р.⁵

⁵ Постанову № 837 офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 18.07.2025 р. № 144.