Документ

Інформаційне повідомлення ДПС України

Коментар

ДПС України в інформаційному повідомленні¹ поінформувала про узгодження з Торгово-промисловою палатою України (ТППУ) підходи до засвідчення форс-мажору у зовнішньоекономічній діяльності.

¹ За матеріалами інформаційного повідомлення, з повним текстом якого можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України.

ДПС України та ТППУ дійшли згоди, що наявність сертифіката ТППУ про форс-мажор не є безумовною підставою для звільнення платника від відповідальності.

Під час перевірок податкова служба оцінює:

• реальність, надзвичайність та невідворотність обставин;
• фактичний вплив таких обставин на можливість виконання конкретних договірних зобов’язань;
• співвідношення строків дії форс-мажору зі встановленими НБУ граничними строками розрахунків.

Також в повідомленні зазначено, що загального посилання на воєнний стан недостатньо. У сертифікаті повинно бути чітко вказано, як саме ці обставини вплинули на неможливість виконання конкретного договору і в який термін. Без цього документ може бути визнаний недостатнім доказом.

Водночас наголошується, що цей підхід ДПС України відповідає нормам валютного законодавства та підтверджений судовою практикою.

Слід зупинитися на деяких постановах Верховного Суду, на які звернули увагу фахівці ДПС України.

1. Постанова Верховного Суду України від 11 серпня 2021 р., справа № 260/92/19, адміністративне провадження № К/9901/9664/20.

У цій постанові Верховний Суд, аналізуючи виданий ТППУ сертифікат, вказав, що сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, підприємство, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТППУ для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

У цьому випадку сертифікат видавався щодо неможливості здійснити операцію поставки за предоплаченим імпортним контрактом у зв’язку з проведенням АТО (антитерористичної операції).

Водночас суди попередніх інстанцій виходили з того, що норми законодавства України не визначають компетенції органів ДПС встановлювати наявність чи відсутність форс-мажорних обставин, надавати переоцінку сертифікату про наявність форс-мажорних обставин, який виданий компетентним органом – ТППУ.

Верховний Суд не погодився з цим висновком і зазначив, що сертифікат ТППУ може підтверджувати факт настання обставин непереборної сили та містити висновок щодо впливу цієї події на можливість виконання заявником своїх конкретних зобов`язань, але контролюючий орган вправі брати до уваги такий сертифікат лише за наявності підстав вважати, що невиконання зобов`язань виникло саме за таких обставин, про які зазначено в сертифікаті.²

² Див. постанову в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

2. Постанова Верховного Суду України від 23 липня 2024 р., справа № 240/25642/22, адміністративне провадження № К/990/13274/24.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом – нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.

Доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації країни нерезидента або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактом компанією нерезидентом матеріали справи не містять.³

³ Див. постанову в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

3. Постанова Верховного Суду України від 27 лютого 2025 р., справа № 520/2941/24, адміністративне провадження № К/990/37075/24.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що факт ракетного обстрілу будівлі елеватора, який призвів до знищення оригіналів комерційних контрактів, помилково розцінено судами попередніх інстанцій як форс-мажорна обставина, яка є підставою для звільнення від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому позивачем (підприємством) не наведено, а судами взагалі не встановлено обставин (причин), з яких позивач не звернувся до суду навіть за умови знищення оригіналів контрактів.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд визнав помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.⁴

⁴ Див. постанову в Єдиному державному реєстрі судових рішень.