Документ
Коментар
Мінфін України наказом від 20.08.2025 р. № 420 (Наказ № 420) затвердив Методичні рекомендації щодо функціонування внутрішнього контролю у розпорядників бюджетних коштів, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери їх управління (Методрекомендації № 420). Ці Методичні рекомендації визначають загальні підходи щодо функціонування внутрішнього контролю у розпорядників бюджетних коштів і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери їх управління (далі – установа), з урахуванням дискреційних повноважень керівництва установи та автономії у здійсненні управлінських дій і прийнятті рішень, їх гнучкості та можливості оперативно і своєчасно реагувати на відповідні зміни, ризики та/або відхилення (п.1 розділу І Методрекомендацій № 420).
Внутрішнім контролем охоплюються питання планування діяльності установи, управління бюджетними коштами, ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової, бюджетної та іншої звітності, забезпечення захисту активів від втрат, цільового і ефективного використання бюджетних коштів, ресурсів та інші питання, що не обмежуються лише фінансовими аспектами діяльності установи (п.6 розділу І Методрекомендацій № 420).
Внутрішній контроль (фінансове управління і контроль) слід розуміти не як окремі обов’язки, функції чи повноваження, а як цілісний комплекс управлінських заходів, рішень, дій, що реалізуються керівництвом та працівниками як на рівні розпорядника бюджетних коштів, так і підвідомчих установах.
Методрекомендації № 420 включають розділи: I. Загальні положення; ІІ. Управлінська відповідальність та підзвітність; ІІІ. Забезпечення функціонування внутрішнього контролю; ІV. Елементи внутрішнього контролю; V. Звітування про стан організації та функціонування внутрішнього контролю.
Основою внутрішнього контролю (фінансового управління і контролю) є управлінська відповідальність та підзвітність керівника, його заступників, керівників нижчого рівня та працівників установи, яка забезпечується через делегування повноважень, встановлення рівня автономії відповідальних керівників, визначення структури їх підзвітності та ґрунтується на вимогах законодавства і стосується всієї діяльності установи (п.1 розділу ІІ Методрекомендацій № 420).
Управлінська відповідальність та підзвітність відповідно до п.2 розділу ІІ Методрекомендацій № 420 характеризується у функціонуванні трьох ліній управління (структурних підрозділів):
Система внутрішнього контролю в установі, як визначено в п.4 розділу ІІІ Методрекомендацій № 420, складається з взаємопов’язаних елементів, які стосуються всієї її діяльності, керівників, працівників та фінансових і нефінансових процесів: внутрішнє середовище; управління ризиками; заходи контролю; інформація та комунікація (інформаційний та комунікаційний обмін); моніторинг.
Відповідно до п.2.15 розділу IV Методрекомендацій № 420 при здійсненні управління ризиками за рішенням керівника установи можуть застосовуватись різні способи систематизації/фіксування або документування такої діяльності за примірною формою «Реєстр/перелік/карта/профіль ризиків», яку наведено в додатку до Методрекомендацій № 420.
Постійний моніторинг здійснюється у ході щоденної/поточної діяльності установи та передбачає управлінські, наглядові та інші заходи керівників та працівників першої лінії управління під час реалізації делегованих повноважень та виконання ними своїх обов'язків для своєчасного коригування інструментів управління, запобігання відхиленням, реагування на обставини, можуть призвести зокрема до не ефективного використання бюджетних коштів або ресурсів (п.5.2 розділу ІV Методрекомендацій № 420).
Головні розпорядники коштів державного бюджету, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (далі – суб’єкти звітування) щороку готують звіт про стан організації та функціонування внутрішнього контролю, що включає інформацію про реагування на відхилення (далі – звіт) (п.1 розділу V Методрекомендацій № 420).
Керівники суб’єктів звітування з урахуванням інформації у звіті складають декларацію з внутрішнього контролю, підписують ці документи та забезпечують до 1 лютого їх подання до Мінфіну України.
Суб’єкти звітування складають звіт за встановленою Мінфіном України формою шляхом надання відповідей на доведені питання.
Складення та подання декларації керівника з внутрішнього контролю зі щорічною звітністю, спрямоване на посилення управлінської відповідальності та підзвітності, забезпечить гарантії того, що ресурси, у тому числі бюджетні кошти, надані установі, були використані у законний та ефективний спосіб і забезпечили досягнення цілей державної політики у відповідній сфері діяльності (п.4 розділу V Методрекомендацій № 420).
Наказ № 420 набрав чинності з 20 серпня 2025 р.