Документ
Коментар
ГУ ДПС у Запорізькій області в інформаційному повідомленні1 розглянуло питання зупинення граничних строків розрахунків2 у сфері зовнішньоекономічної діяльності та нарахування пені за їх порушення у разі перебування нерезидента в процедурі банкрутства.
1 За матеріалами інформаційного повідомлення, з повним текстом якого можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ГУ ДПС у Запорізькій області.
2 На сьогодні з урахуванням вимог п.142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів. Частиною п’ятою ст.13 Закону № 2473 (Закон № 2473) визначено, що порушення резидентами строків розрахунків, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості [загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару)].
Так відповідно до частини сьомої ст.13 Закону № 2473 граничні строки розрахунків зупиняються, а нарахування пені не здійснюється, зокрема, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку. При цьому зупинення таких строків здійснюється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа).
3 Закон України від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції».
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом граничний строк розрахунків поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожен день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Тобто, підставою для зупинення нарахування пені за порушення граничного строку здійснення розрахунків, встановленого ст.13 Закону № 2473, є факт прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом). І з дня прийняття до розгляду такої заяви пеня за порушення граничного строку розрахунків у цей період не нараховується.
При цьому фахівці податкового органу звертають увагу, що в Законі № 2473 не визначено підстави для зупинення відліку граничних строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення, у разі перебування нерезидента в процедурі банкрутства.
Водночас фахівці податкового органу пояснюють, що висновки щодо наявності чи відсутності факту порушення граничних строків розрахунків, а також рішення про нарахування чи не нарахування пені відповідно до частини п’ятої ст.13 Закону № 2473 за порушення граничних строків розрахунків можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта господарської діяльності та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та сум заборгованості на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались, та результатів судового розгляду.