Документ

ІПК ДПС України від 30.09.2025 р. № 5242/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Коментар

ДПС України в індивідуальній податковій консультації від 30.09.2025 р. № 5242/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК роз’яснила, що сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахована та виплачена особі після її звільнення, не є базою нарахування ЄСВ. Після звільнення працівника юридична особа не несе обов’язку страхувальника, а відповідно, і платника ЄСВ.

Нагадаємо, згідно з Законом № 2464¹ після звільнення працівника підприємство не є роботодавцем та страхувальником для такого працівника. Відповідно працівник після звільнення з підприємства не є застрахованою особою в межах такого підприємства.

¹ Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Водночас слід мати на увазі, що згідно з частиною третьою ст.40 КЗпП² не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п.5 і 13 частини першої ст.40 КЗпП³), а також у період перебування працівника у відпустці (крім звільнення за п.13 частини першої ст.40 КЗпП). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства.

² Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

³ У зазначених нормах йдеться про нез’явлення на роботу протягом більш як 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні (п.5) та про набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України (п.13).

Відповідно до ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.