Документ
Коментар
Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці України в інформаційному повідомленні1 нагадало, що згідно зі ст.1821 КЗпП2 та ст.19 Закону № 5043 одному з батьків, які мають 2 або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
1 За матеріалами інформаційного повідомлення, з повним текстом якого можна ознайомитись на офіційному вебсайті Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці України.
2 Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.
3 Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки».
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Статтею 19 Закону № 504 чітко не визначена сукупність декількох підстав для набуття права на додаткову соціальну відпустку тривалістю понад 10 календарних днів, тому Мінпраці України провело правову експертизу цього питання, за результатами якої визнано правомірним вважати кожну підставу, визначену частиною першою ст.19 Закону № 504, окремою підставою (див. лист Мінпраці України від 21.07.2010 р. № 215/13/116-10).
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад тривалість щорічних відпусток, передбачених ст.6, 7 і 8 Закону № 504, а також понад тривалість щорічних відпусток, установлених іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються в порядку, визначеному ст.11 Закону № 504.
Період часу, за який надається додаткова соціальна відпустка, – календарний рік, а не робочий рік. Це відрізняє її від щорічних відпусток. Право на таку відпустку повної тривалості виникає незалежно від відпрацьованого часу, з 1 січня нового року. Якщо нею не скористатися, то з 1 січня кожного року вона накопичується.
Проте скористатися додатковою соціальною відпусткою може тільки один з батьків. Хто саме батьки обирають самостійно.
З огляду на це роботодавцеві має бути наданий будь-який належним чином оформлений і засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що другому з батьків дітей не надавалася така соціальна відпустка.
Треба звернути увагу, що у зазначених нормах мова йде не про чоловіка і дружину, а про мати й батька, тобто батьки не обов’язково мають перебувати у шлюбі. Якщо у «дитячу» відпустку йде батько, то мати втрачає за відповідний рік право на неї.
Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпустки згідно зі ст.24 Закону № 504.
Також фахівці Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці України нагадали про лист Мінекономіки України від 21.05.2025 р. № 4701-05/38102-09, в якому, зокрема, зазначено, що законодавством про працю не передбачено надання двох відпусток за один і той самий період>. Тобто працівниця не набуває права на відпусткуст.19 Закону № 504, за період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та у відпустці без збереження заробітної плати, визначеної п.3 частини першої ст.25 Закону № 504. Тож, в цьому випадку правом на відпустку на дітей може скористатись батько, якщо мати не використала таку відпустку.