Документ
Коментар
Мінекономіки України в листі від 02.12.2025 р. № 4701-05/83227-09 надало роз’яснення стосовно порядку використання щорічних відпусток держслужбовцями у 2025 р., нагадавши, що відповідно до ст.30 Закону України від 19.11.2024 р. № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (Закон № 4059) у 2025 р. відпустки, визначені п.1 частини першої ст.4 Закону України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (Закон № 504), на які працівник держоргану набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2025 р.
Згідно зі ст.57 Закону України від 10.12.2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» (Закон № 889) держслужбовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Відповідно до частини першої ст.6 Закону № 504 щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Отже, на кінець 2025 р. останнім відпрацьованим робочим роком для працівників держоргану буде 2024-2025 робочий рік.
Згідно зі ст.2 Закону № 504 право на відпустки забезпечується забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст.24 Закону № 504. Тобто, за бажанням працівника, лише після використання ним 24 календарних днів щорічної відпустки (за робочий рік, за який надається відпустка), за решту днів невикористаної щорічної відпустки має бути виплачено грошову компенсацію.
Отже, враховуючи норми ст.30 Закону № 4059, щорічні відпустки за відпрацьований 2024-2025 робочий рік мають бути використані працівником держоргану до кінця 2025 р., а у разі невикористання зазначених відпусток такому працівнику в кінці 2025 р. в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного держоргану має бути виплачена грошова компенсація за решту днів невикористаної щорічної відпустки лише після використання 24 календарних днів щорічної відпустки.
Також ст.58 Закону № 889 визначено, що за кожний рік держслужби після досягнення п’ятирічного стажу держслужби держслужбовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.
Згідно з п.3 та 4 Порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затвердженого постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 270 (Порядок № 270), додаткова відпустка конкретної тривалості надається держслужбовцям після досягнення відповідного стажу держслужби.
На відміну від щорічної основної відпустки надання додаткової відпустки за стаж держслужби, а також виплата грошової компенсації за невикористану таку відпустку залежить від дати виповнення стажу держслужби.
Тому, на кінець 2025 р. останнім відпрацьованим роком держслужбовця у значенні Закону № 4059 вважається рік, що починається з приведеної дати виповнення відповідного стажу держслужби, яка настала у 2024 р.
Отже, враховуючи положення п.10 Порядку № 270, якщо працівник держоргану не використав додаткову відпустку за стаж держслужби, право на яку набув у 2024 р., йому відповідно до ст.30 Закону № 4059 в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного держоргану має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні такої невикористаної відпустки.
Додаткові відпустки працівників держоргану, право на які вони набули у 2025 р., не підлягають компенсації згідно зі ст.30 Закону № 4059.
Водночас ст.30 Закону № 4059 не містить норми, що дата закінчення відпустки не може припадати на 2026 р.