Документ

Постанова Верховного Суду від 16.02.20226 р. у справі № 640/36731/21, адміністративне провадження № К/990/43170/25, № К/990/44975/25

Коментар

Верховний Суд виніс Постанову¹ від 16.02.20226 р. у справі № 640/36731/21, адміністративне провадження № № К/990/43170/25, № К/990/44975/25 (Постанова № 640), в якій сформулював правову позицію щодо розмежування капітального ремонту та реконструкції об’єктів нерухомості. Верховний Суд звернув увагу на те, що при правовій кваліфікації відповідних будівельних робіт вирішальне значення має не їх формальне найменування у поданих документах, а зміст і фактичний результат таких робіт.

¹ Див. в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному вебпорталі судової влади України.

Під час розгляду справи Верховний Суд застосував положення Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (Закон № 3038) та ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджені наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 р. № 163 (ДБН Склад та зміст проектної документації). Крім того, п.3.21, 3.7 ДБН Склад та зміст проектної документації визначено, що реконструкція – це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (загальна площа, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня, доступність для маломобільних груп населення (п.45 Постанови № 640).

Верховний Суд в п.46 Постанови № 640 зазначив, що капітальний ремонт – сукупність робіт на об`єкті, прийнятому в експлуатацію, без зміни його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, що передбачають:

• втручання у несучі та/або огороджувальні конструкції, у інженерні системи загального користування у зв`язку з їх фізичною зношеністю, руйнуванням та/або з метою покращення їх експлуатаційних показників (за необхідності), у тому числі з метою термомодернізації;
• дооснащення, заміну виробничого устаткування та технічного обладнання, що є стаціонарно змонтованим та призначеним для застосування протягом тривалого часу у будівлях та спорудах (за умови зміни навантажень на існуючі несучі та/або огороджувальні конструкції та/або схем їх прикладання);
• благоустрій території, у тому числі щодо забезпечення доступності для маломобільних груп населення.

До того ж Верховний Суд вказав, що ключовим критерієм розмежування реконструкції та капітального ремонту є зміна геометричних розмірів об`єкта та основних техніко-економічних показників (функціонального призначення). Реконструкція за своєю правовою природою передбачає зміну геометричних розмірів об`єкта (висоти, площі забудови, об`єму) та/або його функціонального призначення. Капітальний ремонт, навпаки, виключає будь-яку зміну геометричних розмірів та функціонального призначення об`єкта (п.47 Постанови № 640).

Отже, якщо внаслідок виконання будівельних робіт змінюються зовнішні геометричні розміри будівлі, її поверховість, або функціональне призначення – такі роботи слід кваліфікувати саме як реконструкцію.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України від 20.05.99 р. № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (Закон № 687) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038 (п.49 Постанови № 640).

Верховний Суд підкреслив, що збільшення площі об`єкта свідчить про зміну геометричних розмірів будівлі, що за визначенням п.3.21, 3.7 ДБН Склад та зміст проектної документації є ознакою реконструкції, а не капітального ремонту (п.92 Постанови № 640).

Тож, із вищезазначеного Верховний Суд у Постанові № 640 дійшов висновку, що визначальним критерієм розмежування капітального ремонту та реконструкції є не формальна назва робіт у документах, а фактична зміна геометричних розмірів, техніко-економічних показників та/або функціонального призначення об’єкта будівництва.